Справа № 183/8003/15
№ 2/183/750/16
16 травня 2016 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - Юр'євої Т.І.,
секретаря - Гончарової С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомосковську справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної Громади в особі Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 3-я особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 04.01.2010 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 1/6 частини квартири за адресою смт Меліоративне, Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Молодіжна, б.№ 17, кв. 11. Спадщину прийняла ОСОБА_3 - дочка померлої, подавши заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_3 є спадкоємцем 1 черги за законом на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року.
ОСОБА_3 відмовилась від спадщини у вигляді 1/6 частині квартири за вищевказаною адресою на його користь.
22.12.2015 року він звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу йому Свідоцтва про право власності на спадщину, але отримав відмову через те, що у Свідоцтві на право власності на спадкову квартиру на ім'я ОСОБА_2 та інших співвласників відсутня печатка установи, що видала документ. Тому для визнання права власності на частину вищевказаної квартири в порядку спадкування необхідно звернутися до суду.
Позивач просить витребувати від Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року, та визнати за ним право власності на 1/6 частину квартири №112, б. №17, по вул. Молодіжна, смт Меліоративне, Новомосковського району Дніпропетровської області.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, просить розглянути справу за його відсутністю, позов підтримав повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, просить розглянути справу за її відсутності, позов підтримала повністю.
Представник Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлені належним чином.
Згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України судове засідання проведено без фіксації технічними засобами, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що 04.01.2010 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано виконкомом Меліоративненської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області від 06 січня 2010 року , актовий запис № 03.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом у вигляді 1/6 частини квартири за адресою смт Меліоративне, Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Молодіжна, б.№ 17, кв. 11.
Згідно довідки виконкому Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області вбачається, що в Журналі обліку приватизованих квартир смт Меліоративне зроблено запис від 24.06.1993 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я наступних громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_7.
Приватизація квартири зроблена в рівних частинах. Згідно договору дарування від 27.01.1995 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 1/6 долю квартири №112 б. №17 по вул. Молодіжна смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області.
Таким чином, долі співвласників у вищевказаній квартирі визначені: ОСОБА_3 -2/6 частині, ОСОБА_6 - 1/6 частина, ОСОБА_8 -1/6 частина, ОСОБА_7 - 1/6 частина і ОСОБА_2 -1/6 частина.
Спадкоємцем 1 черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року. є ОСОБА_3 - дочка померлої.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_3 є спадкоємцем 1 черги за законом на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року.
Зі спадкової справи вбачається, що 02 лютого 2010 року ОСОБА_3 подала до Новомосковської районної державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь онука спадкодавця - ОСОБА_1.
Таким чином, ОСОБА_3 відмовилась від спадщини у вигляді 1/6 частині квартири за вищевказаною адресою на користь позивача.
Позивач 02.02.2010 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року.
22.12.2015 року позивач звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу йому Свідоцтва про право власності на спадщину, але отримав відмову через те, що у Свідоцтві на право власності на спадкову квартиру на ім'я ОСОБА_2 та інших співвласників відсутня печатка установи, що видала документ, що підтверджуються даними спадкової справи в спадковому реєстрі за № 18811182.
Згідно даних спадкової справи інших спадкоємців не має, заяв про прийняття спадщині в матеріалах спадкової справи відсутнє.
Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, вона визнається рівною.
Право власності спадкодавця ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року, на 1/6 частині квартири за вищевказаною адресою підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видано виконкомом Меліоративної селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29.06.1993 року. Але в цьому документі відсутня печатка установи, що видала цей документ.
З матеріалів справи встановлено, що долі співвласників у спірної квартири є рівними, тобто по 1/6 частини житлового будинку за кожним з співвласником на момент її приватизації 29.06.1993 року.
Згідно довідки виконкому Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області вбачається, що в Журналі обліку приватизованих квартир смт Меліоративне зроблено запис від 24.06.1993 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я наступних громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_7.
Приватизація квартири зроблена в рівних частинах. Згідно договору дарування від 27.01.1995 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 1/6 долю квартири №112 б. №17 по вул. Молодіжна смт Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області.
Таким чином, долі співвласників у вищевказаній квартирі визначені: ОСОБА_3 -2/6 частині, ОСОБА_6 - 1/6 частина, ОСОБА_8 -1/6 частина, ОСОБА_7 - 1/6 частина і ОСОБА_2 -1/6 частина.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 та 2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спадковим майном після смерті ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року, є 1/6 квартири АДРЕСА_2.
У відповідності до ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника.
На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не заявив про відмову від спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оцінюючі зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частині квартирі за вищевказаною адресою за Позивачем, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 1216,1218, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. ст.3, 10,11,57,60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної Громади в особі Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 3-я особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 04.01.2010 року.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його оголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Т.І. Юр'єва