Справа № 203/2269/16-к
Провадження № 1-кп/0203/267/2016
23.05.2016 м. Дніпропетровськ
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040670001367 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середньо - спеціальна, не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз:
• 05.08.2009 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 186 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.81 КК України 13.02.2012 умовно-достроково звільнений з Оріхівської ВК Запорізької області (№88);
обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, останній раз: 05.08.2009 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 309, ч.2 ст. 186 КК України - на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , 29.04.2016 року близько 13 години 00 хвилин прибув до приміщення магазину «Продукти №7», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Богдана Хмельницького, 8, побачив там раніше не знайому йому ОСОБА_5 , яка в лівій руці тримала продовольчу корзину, в якій знаходився гаманець червоного кольору, що належить останній та керуючись раптово виниклим злочинним умислом направленим на викрадення чужого майна визначив зазначений гаманець як об'єкт свого злочинного посягання, та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, шляхом вільного доступу, підійшовши зі спини до потерпілої ОСОБА_5 , лівою рукою з продовольчої корзини, яку остання тримала в руках, взяв жіночий гаманець червоного кольору, що належить ОСОБА_5 , вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 42 від 04.05.2016 року, станом на 29.04.2016 року становить 328 гривень за одну одиницю, та в якому знаходилися грошові кошти, а саме: 620 гривень, 30 євро (еквівалентно 859 гривням 30 копійкам згідно курсу НБУ на 29.04.2016), 1 долар США ((еквівалентно 25 гривням 30 копійка згідно курсу НБУ на 29.04.2016).
Після чого, тримаючи викрадений гаманець в руках, ОСОБА_4 вийшов з приміщення магазину «Продукти №7», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Богдана Хмельницького, 8, тобто покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми умисними діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1832 гривень 60 копійок.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно 29.04.2016 року близько 13 години 00 хвилин прибув до приміщення магазину «Продукти №7», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Богдана Хмельницького, 8, побачив там раніше не знайому йому ОСОБА_5 , яка в лівій руці тримала продовольчу корзину, в якій знаходився гаманець червоного кольору і, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і він діє
таємно, підійшовши зі спини до ОСОБА_5 , лівою рукою, взяв вищевказаний гаманець та вийшов з приміщення магазину «АТБ-Маркет».
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину і особи обвинуваченого: раніше неодноразово судимого.
Обговорюючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України , суд бере до уваги , що обвинувачений щиросердо розкаявся в скоєному злочині.
Обтяжуючих вину ОСОБА_4 обставин під час судового розгляду, не встановлено.
Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, а також із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України оскільки тільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання, щодо речових доказів по даному кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75, п. 2, 3 ст.76 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 , звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на нього наступні зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді особистого забов язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
-Жіночий гаманець з матеріалу шкірозамінник червоного кольору, в якому міститься: свідоцтво на право управління транспортним засобом видане на ім'я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 620 грн., 30 євро, 1 долар США, дисконтні картки - залишити за належністю ОСОБА_5 ;
-DVD-R диск із фрагментами відеозапису та файлами, наданий службою охорони ТОВ «АТБ-Маркет» у паперовому конверті - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1