Справа № 212/9112/15-к
1-кп/212/100/16
23 травня 2016 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області , у складі; головуючого, судді ВОДОП ' ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ; ОСОБА_2 , прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальну справу № 12015040730002560 відносно обвинуваченого ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, раніше не судимого, що мешкає за адресою; АДРЕСА_1 , за ст.121 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В ;
В провадженні Жовтневого районного суду перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.121 ч.1 КК України.
До початку розгляду цієї кримінальної справи, потерпілим в справі ОСОБА_7 у листопаді 2015 року подано цивільний позов, а 10 лютого 2016 року подано уточнений позов, у якому потерпілий в справі просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь, у відшкодування матеріальної шкоди - 9445 гривень 76 копійок, та у відшкодування моральної шкоди - 3 064 320 гривень 00 копійок.
11 лютого 2016 року потерпілим в справі подано до суду заяву про забезпечення позову, у якому він просить суд; з'ясувати чи являється ОСОБА_6 власником будь якого рухомого та нерухомого майна та накласти арешт на це майно.
20 травня 2016 року потерпілий в справі ОСОБА_7 знову подав до суду заяву, у якій просить суд; вжити усіх необхідних заходів для встановлення належного обвинуваченому майна, направивши до відповідних органів та установ запити, та накласти арешт на цей майно. При цьому потерпілим не зазначено; саме до яких органів та установ повинні бути направлені запити.
Суд, дослідивши вказані заяви потерпілого ОСОБА_7 про забезпечення позову, вважає, що ці заяви повинні бути повернуті заявнику відповідно до ст. 153 ч.8, ст. 151 ЦПК України з наступних підстав;
Статтею 128 ч.5 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Потерпілий в справі в обгрунтування свого клопотання послався на вимоги ст. 151 ЦПК України та ст. 170 - 171 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України ;
1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, суд вважає, що в даному випадку є помилковим посилання потерпілого в справі на вимоги ст. 170 ч.3 КПК України. При цьому потерпілий послався на частину третю вказаної норми закону, а у своїй заяві привив текст частини другої цієї статті, а саме; слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
А частиною другою статті 167 КПК України передбачено право тимчасового вилучення майна, а саме; що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
В даному випадку застосування цієї норми до позовних вимог ОСОБА_7 не можливе, оскільки під час досудового слідства у обвинуваченого в справі ніяке майно тимчасово не вилучалось .
Тому на думку суду, до позовних вимог ОСОБА_7 , щодо накладення арешту на майно обвинуваченого, можуть бути застосовані тільки норми Цивільного процесуального закону України.
Так, частиною першою пунктом -3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинні бути вказані інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Під поняття інші відомості підпадають дані про належність конкретного майна обвинуваченого в справі, власником якого він є і на яке може бути накладено арешт для забезпечення позову.
В зазначеній заяві потерпілого даних щодо належності конкретного майна обвинуваченому не вказано, а зазначена вимога, щодо вжиття усіх необхідних заходів для встановлення належного обвинуваченому майна шляхом направлення запитів. Така вимога потерпілого у справі до суду не передбачена жодним законом. Суд не може збирати яку не будь інформацію шляхом направлення запитів, а може направити тільки ухвали про витребування доказів відповідно до ст. 135 ч.4 ЦПК України.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України суд у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Однак, від потерпілого не надійшло клопотання про витребування конкретних доказів і про направлення ухвали про витребування доказів певному адресату. Суд виходячи з цього та відповідно до вимог щодо не упередженості суду, не має права за власної ініціативи визначати органи та установи до яких повинна бути направлена ухвала про витребування доказів у справі, без зазначення цих конкретних вимог потерпілим, щодо належності майна обвинуваченому.
Тому суд, на підставі викладеного, у відповідності до ст. 153 ч 8 ЦПК України, вважає, що заяви про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а тому вважає необхідним повернути її заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151- 153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В ;
Заяви ОСОБА_5 , що надійшли до суду 11 лютого 2016 року та 20 травня 2016 року про забезпечення позову повернути заявнику.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 5 діб з моменту ознайомлення сторонами у справі з нею до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: ОСОБА_8 "янов