Справа № 201/4280/16-ц,
провадження № 2/201/1604/2016
18 травня 2016 року місто Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Батмановой В.В.,
при секретарі Гоц Г.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровської міської ради, третя особа фізична особа підприємець ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій-
Позивач звернувся з даним позовом до суду в обґрунтування якого зазначив, що рішенням міської ради позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Мільмана у районі буд. № 63 у м. Дніпропетровську. ФОП ОСОБА_6, за договором з позивачем, було розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по вул. Мільмана у районі буд. № 63 у місті Дніпропетровську для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд який було погоджено з Голов АПУ. Коли позивач звернувся до суміжного землекористувача ОСОБА_5, щодо узгодження з ним меж земельної ділянки який категорично відмовив підписувати ці документи мотивуючи це тим, що начебто він у майбутньому має намір розширювати свою земельну ділянку, а тому ніякі сусіди йому не потрібні. Тому позивач просить суд зобов'язати Управління Держгеокадастру у розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу без погодження меж з суміжним землекористувачем, та зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання про передачу у власність позивачу земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав в ньому викладених, просив позов задовольнити.
Представник Управління Держгеокадастру в судовому засіданні проти задоволення позову в частині вимог до управління заперечувала, просила в задоволенні цієї частини позову відмовити, надала письмові заперечення.
ОСОБА_5 та представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи в судовому засідання проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного.
Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням міської ради від 29.12.2014 № 61/59 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Мільмана у районі буд. № 63 у м. Дніпропетровську. (а.с. 7-8)
ФОП ОСОБА_6, за договором з позивачем, було розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по вул. Мільмана у районі буд. № 63 у місті Дніпропетровську для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, який було погоджено з Голов АПУ (а.с. 9-13)
02.02.2015 року позивачем та представником виконавця ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_7, було складено акт приймання-передачі межових знаків відповідно до якого межі земельної ділянки, яка знаходиться у місті Дніпропетровську, Жовтневий район по вул. Мільмана у районі буд. № 63, площею 0,0782 га, що запроектована для передачі у власність ОСОБА_4, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, закріплено тимчасовими межовими знаками, металевими цвяхами у кількості 5 шт. у зв'язку із відсутністю у Держгеокадастру межових знаків встановленого зразка (а.с.43-50).
Позивач звернувся до суміжного землекористувача ОСОБА_5, щодо узгодження з ним меж земельної ділянки який категорично відмовив підписувати ці документи мотивуючи це тим, що начебто він у майбутньому має намір розширювати свою земельну ділянку
Дана обставина підтверджується актом від 02.02.2015р., складеним ФОП ОСОБА_7, про відмову ОСОБА_5 у погодженні меж (а.с. 51-52)
Як вбачається із списку межових знаків переданих на зберігання ОСОБА_4 жодні накладки координат суміжних земельних ділянок із земельною ділянкою по вул. Мільмана у районі буд. № 63 у місті Дніпропетровську, яка запроектована для передачі у власність відсутні.
Відповідно до ч. 2,10,11 ст. 118 ЗК України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк а підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Згідно зі ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами і доповненнями) згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Відповідно до правового висновку ВГСУ України від 16.08.2006 року справа № 13/6973, відмова відповідача у наданні згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача (позивача) для останнього може мати негативні наслідки, однак не може розцінюватись як зловживання відповідачем своїми правами та як порушення прав позивача, оскільки така відмова є формою реалізації відповідачем свого права.
Суд також зазначив, що оскільки погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача з боку відповідача у справі відбулось у формі відмови, то таке “погодження” повинно бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 29.10.2008 року, № 19-3767/0/8-08 за позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про визнання неправомірною бездіяльності щодо нерозгляду заяви про надання земельної ділянки в оренду, про передачу земельної ділянки у власність, суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про надання в оренду (передачу у власність), що не належить до компетенції суду.
Відповідно до п. 7 ППВСУ № 7 від 16.04.2004 року при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно положення п. б. ч.2 ст. 198 Земельного кодексу України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Згідно п. г ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувач зобов'язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Відповідач не наводить обґрунтованих заперечень з приводу відмови у підписанні акту погодження меж суміжного землекористування, таким чином саме такі дії відповідача і порушують права позивача, як належного землекористувача.
Що стосується посилань представника Держгеокадастру на той факт, що ОСОБА_4 не звертався до них з зазначеним проектом для погодження, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 186 1 ЗК України органи визначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні… Як зазначив представник Держгеокадастру, вони не уповноважені розглядати відповідну документацію без погодження із сумісним землекористувачем, а тому суд вважає належним способом захисту зобов'язання Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області розглянути питання про погодження проекту землеустрою
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, ст. 96 ЗК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 158, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровської міської ради, третя особа фізична особа підприємець ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Зобов'язати Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Мільмана у районі будинку № 63 у місті Дніпропетровську громадянину ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) без погодження меж з суміжним землекористувачем земельною ділянки ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2).
Зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання про передачу у власність громадянину ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) земельної ділянки площею 0,0782 га по вулиці Мільмана у районі будинку № 63 у місті Дніпропетровську без погодження меж з суміжним землекористувачем земельною ділянки ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання судового рішення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Жовтневого районного
суду м. Дніпропетровська В.В.Батманова