Справа № 175/1614/16-к
Провадження № 1-кп/175/64/16
Вирок
Іменем України
23 травня 2016 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 42014040010000314 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, там же проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.407 КК України,
встановив:
25 березня 2014 року наказом № 66 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду командира господарчого відділення - комірника окремого стрілецького взводу 6 стрілецького батальйону цієї військової частини.
Сержант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 12, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України як військовослужбовець зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
19 травня 2014 року сержант ОСОБА_5 вибув з навчального центру військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 для обстеження до комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня № 7» Дніпропетровської обласної ради, після якого він повинен був прибути до розташування навчального центру військової частини НОМЕР_1 та приступити до виконання службових обов'язків.
Однак, як 19 травня 2014 року так і у подальшому сержант ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у навчальному центрі військової частини НОМЕР_1 , умисно не з'явився вчасно на службу до цього навчального центру без поважних причин тривалістю понад один місяць, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
Лише 23 березня 2016 року сержант ОСОБА_5 самостійно прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та заявив про себе.
Таким чином, у період з 19 травня 2014 року по 23 березня 2016 року сержант ОСОБА_5 не з'явився вчасно на службу до навчального центру військової частини НОМЕР_1 без поважних причин тривалістю понад один місяць.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті він дійсно у вказаний період знаходився поза межами навчального центру військової частини НОМЕР_1 , оскільки працював і заробляв грошові кошти для операції своїй рідній сестрі ОСОБА_6 , у якої виявили рак щитовидної залози. У вчиненому злочині щиросердно кається і просить суворо не карати.
Його провина у скоєнні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
При визначенні виду й міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_7 , - раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, зі слів - фактично працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, активне сприяння у розкритті злочину і вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_7 , його ставлення до наслідків вчиненого злочину, який відповідно ч.3 ст.12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.407 КК України, з випробуванням на підставі ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
З огляду на це підстав для призначення реального покарання, про що у судових дебатах просив прокурор, суд не вбачає.
Витрати за залучення експерта стороною обвинувачення не заявлялися.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.407 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1