Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
м. Дніпрозержинськ, вул. Петровського, 166, 51918, (0569) 55-28-63
справа №2о-5/11 РІШЕННЯ
28 січня 2011 року Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбара Г.А.,
при секретарі Волошиній О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Третя дніпродзержинська державна нотаріальна контора, «про встановлення факту права власності на квартиру»,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд просить встановити факт права власності ОСОБА_2, померлого 10.10.2008 року, на об'єкт нерухомого майна у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_1.
В обгрунтування заяви зазначила, що 10.10.2008р. помер її батько ОСОБА_2 після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді квартири № 53 будинку №23
по проспекту Перемоги у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. 23.07.2002р. ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори, згідно якого належну йому квартиру, а також усе інше майно заповів їй -ОСОБА_1. Ця квартира належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.05.1999р., укладеного між продавцем ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_2, на виконання біржового контракту, зареєстрованого в Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 29.05.1999р. за № 848. Працівники біржі запевнили батька та продавця, Що договір, який вони уклали на біржі, не потребує нотаріального посвідчення. Зазначений договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації, про що 09.07.1999 року було зроблено відповідний запис. Протягом десяти років ніхто не оспорював цього договору і батько володів, користувався та розпоряджався квартирою як єдиний власник. Де зараз знаходиться ОСОБА_3 невідомо. Після смерті батька вона - заявник звернулася до Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але постановою державного нотаріуса від 18.06.2010 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, яка належала батькові, в зв'язку тим що договір купівлі-продажу є недійсним, бо він не посвідчений нотаріусом.
Заявник в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просить суд розглядати справу без її участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Третьої Дніпродзержинської нотаріальної контори.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК, суд вважає можливим розглядати справу без участі заявника та представника заінтересованої та ухвалити рішення на підставі наявних у справі даних і доказів.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була куплена ОСОБА_4 у ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу укладеного та зареєстрованого в Дніпродзержинській філії Придніпровської Товарної біржі 29.05.1999р. за реєстровим №848 (а.с. 7).
Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна був зареєстрований в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації 09.07.2009 року реєстр №21645, про що зроблено відмітку в самому договорі.
Квартира за адресою АДРЕСА_3 розташована на 4-му поверсі 10-поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 35,4 кв.м., загальною площею 55,7 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру виготовленим Дніпродзержинським БТІ, інвентаризаційна справа №28273, реєстровий №21645, власником заначиться ОСОБА_2Ф (а.с. 10-11).
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, померлого 10.10.2008 року, що підтверджується копіями свідоцтва про народженні, про укладення шлюбу та свідоцтвом про смерть (а.с. 5, 9).
ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений 23.07.2002 року державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, згідно якого належну йому квартиру АДРЕСА_2 він заповідав ОСОБА_1 (а.с.8).
Згідно постанови нотаріуса Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 18.06.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у видам свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_4, в зв'язку з тим, що договір купівлі -продажу квартири цієї квартири укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Придніпровській Товарній біржі 29.05.1999р. вважається недійсним з підстав недотримання обов'язкової нотаріальної форми (а.с. 6).
Як зазначено і заяві ОСОБА_1 її батько за життя майже десять років володів та, користувався та розпоряджався (склав заповіт) зазначеною вище квартирою і ніхто не оспорював його право власності. Після смерті батька вона - заявник володіє та користується цією квартирою, прийнявши спадщину.
Судом при розгляді цивільної справи не встановлено порушення прав і інтересів третіх осіб, які б були допущені при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири. Суд не має також будь-яких відомостей щодо прав третіх осіб на придбану ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4.
Оскільки ОСОБА_2, який був стороною договору купівлі продажу квартири, зареєстрованого в Дніпродзержинській філії Придніпровської Товарної біржі м.Дніпродзержинська помер, в судовому порядку неможливо вирішити питання про визнання цього договору дійсним.
Відповідно п.10 Додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, правовтановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєсрація права власності на об'єкти нерухомого майна, може бути ріення суду про встановлення факту права власності на об'єкт нерухомого майна.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить винекниння, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Заявнику у справі ОСОБА_1 необхідно встановити факт права власності ОСОБА_2, померлого 10.10.2008 року, на об'єкт нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_4 для того, щоб провести державну реєстрацію права власності на цю квартиру, та отримати витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно для наступного оформлення свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом.
З огляду на викладене, суд вважає можливим встановити факт права власності ОСОБА_2. померлого 10.10.2008 року, на об'єкт нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_5.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 212-215, 256 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 «про встановлення факту права власності на квартиру».
Встановити факт права власності ОСОБА_2, померлого 10.10.2008 року, на об'єкт нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_5.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення (отримання).
Суддя Байбара Г.А.