печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2883/16-ц
23 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Матійчук Г.О.,
при секретарі Бец В.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-
В провадженні суду знаходиться зазначена вище справа.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен Банк Аваль»( МФО 38805) в межах заявлених позовних вимог у сумі 50 500 ,00 грн., оскільки не вжиття вказаного заходу забезпечення позову зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Також просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Позивач підтримав заяву та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача та позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Суд, з урахуванням майнового стану позивача, вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О. Матійчук