Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2016 р.Справа № 922/2542/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", місто Дніпродзержинськ
до ТОВ "Компані "Плазма", місто Харків
про стягнення 90 716, 58 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 11/016-юр від 05.01.2016 року;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.05.2015 року;
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.15р. у справі №922/2542/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі (з урахуванням зменшення (а.с. №128 том 1) та стягнуто з відповідача на користь позивача 74086,08грн. штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки №766513 від 14.04.2014р., з яких 7204,80 грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.14р. до договору, яка була фактично поставлена ПАТ "Дніпроазот" 15.09.14р., у відповідності до пункту 7.8 договору; 22948,20грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.14р. до договору, яка не поставлена ПАТ "Дніпроазот", у відповідності до п. 7.8 договору; 5757,00грн. - штраф за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.14р. до договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п. 7.8. договору; 13074,00грн. - штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.7 договору, у відповідності до п. 7.11 договору; 13074,00грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п. 10.14. договору, у відповідності до п. 7.11 договору; 12028,08грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених п. 10.14 договору, у відповідності до п. 7.15 договору. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. у справі №922/2542/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення штрафу за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.2014р. до договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п. 7.8 договору у розмірі 5757,00грн. та пені за порушення строку надання документів, передбаченої п. 10.14 договору, у розмірі 12028,08грн.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним друге речення пункту 7.8 договору №766513 від 14.04.2014р., а саме: "За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції." та пункт 7.15 договору №766513 від 14.04.14р., а саме: "За порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.".
В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015р. у справі №922/2542/15 змінено та викладено його в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, АДРЕСА_1, Код ЄДРПОУ 36226451) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, Код ЄДРПОУ 05761620) штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки №766513 від 14.04.2014р. в сумі 28150,50грн. (де: 3602,40грн. пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, у відповідності до п. 7.8. договору; 11474,10грн. пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, у відповідності до п. 7.8. договору; 6537,00грн. штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.7. договору, у відповідності до п. 7.11. договору; 6537,00грн. штраф за ненадання документів, передбачених п. 10.14. договору, у відповідності до п. 7.11. договору) та 1827,00грн. судового збору.".
Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.16р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" було частково задоволено, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. та рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015р. у справі №922/2542/15 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
23.02.16р. справа №922/2542/15 надійшла до господарського суду Харківської області. На підставі протоколу автоматизованої системи документообігу суду від 23.02.16р. справу призначено для розгляду судді Шарко Л.В.
16.03.16р. представник позивача надав письмові пояснення по справі в яких підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
22.04.16р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні стягнення пені за порушення строку надання документів, передбачених п.10.14. договору, у відповідності до п.7.15. Договору; стягнення штрафу за ненадання документів, передбачених п.10.14. договору, у відповідності до п. 7.11. договору; стягнення штрафу за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.14р. до договору більше, ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п.7.8. договору; стягнення пені за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.14р. до договору, яка не поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ", у відповідності до п.7.8. договору - у частині неправильних розрахунків; стягнення пені за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією № 2 від 22.04.14р. до договору, яка була фактично поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ" 15.09.14р., у відповідності до п.7.8. договору.
Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд визнати недійсним договір у частині, яка суперечить законодавству - зокрема у пунктах 2.4., 7.11. у частині нарахування штрафних санкцій за ненадання документації, 7.14., 7.15. договору.
Також, відповідач просить суд визнати недійсним друге речення п.7.8. договору №766513 від 14.04.2014р., а саме: "За порушення строку поставки продукції більше, ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції." та п.7.15 договору №766513 від 14.04.2014р., а саме: "За порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань."
Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Компані "Плазма" на користь ПАТ "Дніпроазот" за договором №766513 від 14.04.14р. на 70 %, враховуючи те, що вони надмірно великі у порівнянні з відсутніми збитками у кредитора, врахувавши ступінь виконання зобов'язання ТОВ "Компані "Плазма", зважаючи на скрутний майновий стан ТОВ "Компані "Плазма" та інші інтереси сторін.
22.04.16р. представник відповідача надав додатково клопотання, в якому просить суд зменшити розмір стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Компані "Плазма" на користь ПАТ "Дніпроазот" за договором №766513 від 14.04.14р. на 70%, враховуючи те, що вони надмірно великі у порівнянні з відсутніми збитками у кредитора, врахувавши ступінь виконання зобов'язання ТОВ "Компані "Плазма", зважаючи на скрутний майновий стан ТОВ "Компані "Плазма" та інші інтереси сторін.
Ухвалою суду від 22.04.16р. за клопотанням представника відповідача строк вирішення спору продовжено по 08.05.16р. (враховуючи те, що "08", "09" травня - святкові дні, термін розгляду справи вважається продовжений по 10.05.16р.).
10.05.16р. представник позивача надав письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10.05.16р. представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких просить суд:
1) відмовити у задоволенні наступних позовних вимог ПАТ "Дніпроазот" (код ЄДРПОУ 05761620) до ТОВ "Компані "Плазма" у стягненні:
- пені за порушення строку надання документів, передбачених п. 10.14. договору, у відповідності до п.7.15. договору у повному обсязі;
- штрафу за ненадання документів, передбачених п.10.14. договору, у відповідності до п. 7.11. договору у повному обсязі;
- штрафу за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.2014р. до договору більше, ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п.7.8. договору - у повному обсязі;
- пені за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, яка не поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ", у відповідності до п.7.8. Договору;
- пені за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.14р. до договору, яка була фактично поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ" 15.09.14р., у відповідності до п.7.8. договору;
2) визнати недійсним договір у частині, яка суперечить законодавству, зокрема у пунктах 2.4., 7.11., 7.14., 7.15. договору;
3) визнати недійсними друге речення п.7.8. договору №766513 від 14.04.14р., а саме: "За порушення строку поставки продукції більше, ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції." та п.7.15 договору №766513 від 14.04.14р., а саме: "За порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.";
4) зменшити розмір стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Компані "Плазма" на користь ПАТ "Дніпроазот" за договором №766513 від 14.04.14р. на 70%, враховуючи те, що вони надмірно великі.
Представник позивача в судовому засіданні 10.05.16р. підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. № 128 том 1) та стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки №766513 від 14.04.14р.в сумі 74086,08 грн., з яких:
- 7204,80 грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої Специфікацією № 2 від 22.04.2014 р. до Договору, яка була фактично поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ" 15.09.2014, у відповідності до п. 7.8. Договору;
- 22948,20 грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої Специфікацією № 2 від 22.04.2014 р. до Договору, яка не поставлена ПАТ "ДНІПРОАЗОТ", у відповідності до п. 7.8. Договору;
- 5757,00 грн. - штраф за порушення строку поставки продукції по Специфікації № 2 від 22.04.2014 р. до Договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п. 7.8. Договору;
- 13074,00 грн. - штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.7. Договору, у відповідності до п. 7.11. Договору;
- 13074,00 грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п. 10.14. Договору, у відповідності до п. 7.11. Договору;
- 12028,08 грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених п. 10.14. Договору, у відповідності до п. 7.15. Договору.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.05.16р. проти позову заперечував, просив суд зменшити розмір стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Компані "Плазма" на користь ПАТ "Дніпроазот" за договором №766513 від 14.04.2014р. на 70%, враховуючи те, що вони надмірно великі.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДНІПРОАЗОТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" був укладений договір поставки № 766513 від 14.04.2014 р. (надалі - "Договір").
Згідно пункту 1.1. договору відповідач (постачальник) зобов'язався поставити (передати у власність) позивачу (покупцеві) продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а позивач прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до договору.
Відповідно до пункту 4 Специфікації № 2 від 22.04.2014р. до договору відповідач зобов'язався поставити продукцію Позивачу в повному обсязі в строк до 30.08.2014 р. (а.с. №40 том 1). Відповідач свої зобов'язання щодо поставки продукції у вищевказаний строк не виконав, здійснив поставку продукції частково та з порушенням строку поставки, що підтверджується видатковою накладною № 1593 від 11.09.2014 р. та товарно-транспортною накладною № б/н від 15.09.2014 р.
Згідно п. 10.14. Договору Відповідач зобов'язався під час укладання Договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача наступні документи щодо відповідача: копії установчих документів (статут, установчий договір тощо); копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами (ліцензії, дозволи тощо); копію Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копію довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків (за формою № 4-ОПП); копію документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору; копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість (якщо відповідач є платником цього податку); копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач є платником цього податку).
Станом на 14.04.15р. засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача вищезазначені документи відповідачем позивачу не надані.
Пунктом 7.8. договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки. За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, відповідач додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує позивачу штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції.
ТОВ "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" порушило умови договору, здійснивши поставку частини продукції, передбаченої специфікацією № 2 від 22.04.14р. до договору, з порушенням строку поставки однієї частини - на 16 календарних днів, а іншої частини продукції, на 227 календарних днів.
Відповідно до п. 7.7. договору, у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов'язань за договором чи здійснення стороною чи її посадовими особами протиправних дій, зокрема, недопоставки чи прострочення поставки продукції, сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв'язку із цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду.
Пунктом 7.11. договору передбачено, що за кожне порушення зобов'язання, зокрема, передбаченого пунктом 10.14. договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за кожний випадок допущення відповідачем будь-якого з порушень, передбачених п. 7.7 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції.
Згідно п. 7.15. договору, за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 % загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
21.11.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 016/49/с від 21.11.2014 р. (вих. № 016/49/с) з вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення строку поставки продукції по договору, яка була отримана відповідачем 26.11.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповіді на претензію позивач не отримував.
Позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції, а саме: 7204,80 грн.- пеню за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією № 2 від 22.04.14 р. до договору, яка була фактично поставлена ПАТ “ДНІПРОАЗОТ” 15.09.14, у відповідності до п. 7.8. договору; 22948,20 грн. - пеню за порушення строку поставки продукції, передбаченої Специфікацією №2 від 22.04.14р. до договору, яка не поставлена ПАТ “ДНІПРОАЗОТ”, у відповідності до п.7.8. договору; 5757,00 грн. - штраф за порушення строку поставки продукції по Специфікації № 2 від 22.04.2014 р. до договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п.7.8. договору; 13074,00 грн. - штраф за допущення порушення, передбаченого п.7.7. договору, у відповідності до п.7.11. договору; 13 074,00 грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п.10.14. договору, у відповідності до п.7.11. договору; 12028,08 грн. - пеню за порушення строку надання документів, передбачених п.10.14. договору, у відповідності до п.7.15. договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 ГК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 ГК України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст.549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст.549 Цивільного кодексу України)
За змістом ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Однак, умовами договору поставки №766513, а саме пунктом 7.8. передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строку поставки товару, а також, згідно цього ж пункту договору сторонами передбачена сплата штрафу, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строку поставки товару.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача згідно пункту 7.8. договору поставки №766513 і пеню, і штраф за одне і те саме правопорушення, що розцінюється судом, як застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, що є неприпустимим.
Слід зазначити, що відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором поставки свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 21.10.2015р. за наслідками перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015р.
Відповідно до Правової позиції Верховного суду України викладеній у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Враховуючи вищезазначене, ТОВ "Компані "Плазма" не може двічі бути притягнене до одного і того самого виду юридичної відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідно до п.7.15. договору, за порушення строку надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Відповідно до п.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними”, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).
Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.14 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Суд приходить до висновку, що пеня як вид неустойки, може нараховуватись лише за порушення грошових зобов'язань, та не може нараховуватись не за ненадання контрагентом будь-якого документа, в зв'язку з чим п.7.15. договору слід визнати недійсним, як такий, що суперечить діючому законодавству щодо визначення правової природи пені (ч.3 ст.549 ЦК України).
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня за прострочення поставки продукції на суму 45030,00 грн. за період з 30.08.2014р. по 14.09.2014р. у розмірі 7204,80 грн.; пеня за порушення відповідачем строку поставки продукції, передбаченої специфікацією, яка не поставлена відповідачем за період з 30.08.2014р. по 28.02.2015р. у розмірі 22948,20 грн.; штраф за ненадання відповідачем документів, передбачених п.10.14 договору, у відповідності до п.7.11. договору у розмірі 13074,00 грн.
Всього, сума заявлених позовних вимог (штрафних санкцій) підлягає задоволенню у розмірі 43227,00 грн. без урахування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 26.01.16р. по даній справі господарський суд перевірив наявність форсмажорних обставин. Так, обидві сторони підтвердили відсутність форсмажорних обставин у відповідності до розділу 8 договору від 14.04.14р. №766513.
22.04.16р. та 10.05.16р. відповідачем до суду надані додаткові пояснення, в яких відповідач, зокрема, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, належних до сплати, як такі, що є надмірно великими на 70%.
Суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 30% з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Стаття 83 ГПК України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Приписами частини 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу, що правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Тому, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, беручи до уваги неспіврозмірність заявлених до стягнення штрафних санкцій та розміру зобов'язання за договором, а також зважаючи на те, що розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені та штрафу є надмірно великими (вартість недопоставленої продукції складає 12540,00 грн., а позивачем нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 74086,08 грн.), суд вважає за можливе, враховуючи положення ст.83 ГПК України, частково зменшити розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, тобто заявлене клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, з урахуванням зменшення суми штрафних санкцій на 30% позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача наступних сум:
- пені за прострочення поставки продукції на суму 45030,00 грн. за період з 30.08.2014р. по 14.09.2014р. - у розмірі 5043,36 грн.;
- пені за порушення відповідачем строку поставки продукції, передбаченої специфікацією, яка не поставлена відповідачем за період з 30.08.2014р. по 28.02.2015р. - у розмірі 16063,74 грн.;
- штрафу за ненадання відповідачем документів, передбачених п.10.14 договору, у відповідності до п.7.11. договору, у розмірі 9151,80 грн.
В іншій частині заявленого позову слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволений позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610-612 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "ПЛАЗМА" (61108, АДРЕСА_2 Код ЄДРПОУ 36226451, п/р 26002052323934 в ПАТКБ "ПРИВАТБАНК", МФО 351533) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620, п/р 26003160400001 в ПАТКБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299) пеню за прострочення поставки продукції на суму 45030,00 грн. за період з 30.08.2014р. по 14.09.2014р. у розмірі 5043,36 грн.; пеню за порушення відповідачем строку поставки продукції, передбаченої специфікацією, яка не поставлена відповідачем за період з 30.08.2014р. по 28.02.2015р. у розмірі 16063,74 грн.; штраф за ненадання відповідачем документів, передбачених п.10.14 договору, у відповідності до п.7.11. договору, у розмірі 9151,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1066,00 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.05.2016 р.
Суддя ОСОБА_3