13.04.07
Справа № 10/107-07.
За позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м.Суми
до відповідача Сумської міської ради
3-ої особи Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» м. Суми
про визнання права власності
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2
від відповідача П'явка Ю.М.
В судовому засіданні було оголошено перерву з 21.03.2007р. до 10.04.2007 р. до 10 год. 00 хв., з 10.04.2007р. до 13.04.2007 р. до 10 год. 30 хв.
Суть спору: Позивач просить суд визнати за ним право власності на самовільно забудоване майно згідно технічного паспорту виготовленого КП “Сумське міське БТІ», а саме: КПП, літ. П - цегляна, загальною площею 34,5 м. кв. Вбиральня, літ. Л. Бокс, літ. Н площею 140,8 м. кв. Майстерня, літ. О, площею 235,2 м. кв та узаконити самовільно здійснені перепланування майстерні Б-І після яких її площа становить 738,2 м. кв., адміністративні будівлі літ. В-ІІ після яких її площа становить 626,9 м. кв. та склад Д-І після яких його площа становить 1113,1 м. кв
Заявою від 13.04.2007р. він уточнив свої позовні вимоги, просить виключити із складу учасників судового процесу комунальне підприємство “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» та визнати за ним право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу автогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визначеного в технічному паспорті, складеному 31.10.2006 року комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» ( м. Суми, вул.Садова, 33), а саме: нежитлове приміщення адміністративної будівлі, позначене в технічному паспорті літерою “В» загальною площею 626,9 м2, нежитлове приміщення майстерні, позначене в технічному паспорті літерою “Б» загальною площею 738,2 м2 та літерою “О» загальною площею 235,2 м2, нежитлове приміщення гаражу, позначене в технічному паспорті літерою “Г» загальною площею 149,0 м2, нежитлове приміщення складу, позначене в технічному паспорті літерою “Д» загальною площею 1113,1 м2, нежитлове приміщення боксу, позначене в технічному паспорті літерою “Н» загальною площею 140,8 м2, нежитлове приміщення контрольно-пропускного пункту, позначене в технічному паспорті літерою “П» загальною площею 34,5 м2, нежитлове приміщення сараю, позначене в технічному паспорті літерою “Е», нежитлове приміщення трансформаторної, позначене в технічному паспорті літерою “З», нежитлове приміщення вбиральні, позначене в технічному паспорті літерою “У», нежитлове приміщення автомобільної заправочної станції, позначене в технічному паспорті літерою “К», забір, позначений в технічному паспорті під № 2 загальною площею 151,6 м2, забір, позначений в технічному паспорті під № 5 загальною площею 234,1 м2, забір, позначений в технічному паспорті під № 6 загальною площею 278,8 м2, ворота, позначені в технічному паспорті під № 3 загальною площею 9,8 м2, ворота, позначені в технічному паспорті під № 4 загальною площею 15,2 м2.
Відповідач - Сумська міська рада проти позову заперечує з тих підстав, що з боку позивача мало місце самочинне будівництво без отримання дозволу інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, чим порушено ст. ст. 22,25 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 293 Закону України «Про планування та забудову територій»
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив:
Позивач у відповідності до договору дарування від 20.10.2004 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 отримав у власність за адресою: АДРЕСА_1 нерухоме майно, що складалося із нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Приймаючи до уваги викладене вище, право власності у позивача на нерухоме майно вказане в зазначеному договорі виникло.
Позивач отримав в оренду від відповідача на підставі рішення останнього від 27.04.2005 року № 1193-МР “Про припинення та перехід права користування земельними ділянками та внесення змін до рішень Сумської міської ради» та у відповідності до договору оренди від 13.09.2005 року земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, позивач є орендарем вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV, із змінами та доповненнями, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам і набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
При цьому, у відповідності до ч. 3 вказаної статті ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Таким чином, позивач має право на забудову орендованої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 при умові дотримання вказаних вимог.
Позивач, у відповідності до розпорядження виконуючого обов'язки міського голови міста Суми Клочко С.В. “Про створення автогосподарства приватного підприємця ОСОБА_1» від 01 вересня 2005 року № 655-Р, отримав дозвіл на створення за вказаною вище адресою автогосподарства і безпосередньо його створив. При цьому, позивач, використовуючи нерухоме майно, отримане ним у власність за вказаним вище договором дарування, створив нове нерухоме майно, яке за правовою природою є новою річчю.
Відповідно до ч. 1 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
При цьому, особа не набуває право власності на нову річ виключно в тому випадку коли вона самочинно переробила чужу річ, що передбачено ч. 2 вказаної статті ЦК України.
Натомість, Позивач переробив власні речі, а тому він має всі законні підстави для набуття права власності на нову річ, а саме вказане вище нерухоме майно цілісного майнового комплексу автогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який представляє собою об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити господарську діяльність з давання послуг з перевезення пасажирів та багажу.
Визначення поняття цілісний майновий комплекс наведене в п. 3 Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 і представляє собою об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність.
Відповідно до змісту листа Сумської міської санітарно-епідеміологічної станції від 27 листопада 2006 року за № 02-1/4044 та листа управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 27 листопада 2006 року за № 3101/01-133 порушення відповідно санітарних, архітектурних та будівельних норм і правил при розташуванні та будівництві вказаного вище нерухомого майна не має.
Крім того, відповідно до експертного висновку будівельно-технічного дослідження № 516/06/01, виконаного та складеного 08 грудня 2006 року експертом “Регіонального судово-експертного бюро» розміщення нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 відносно меж виділеної земельної ділянки та побудованих будівель повністю відповідає вимогам ДБН 360-92 «Градостроительство. Планировка и настройка городских и сельских поселений», а саме: п. 3.25, 4.17, 4.21, 7.43, 7.49, 7.50, 7.54 - 7.56, а конструктивні характеристики та об'ємно-планувальні структури по переобладнанню приміщень та побудованих будівель нежитлових приміщень повністю відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания», а саме: п.1.4, 1.6 - 1.8, 1.11, 1.13, 1.16.
Таким чином, позивач здійснив будівництво вказаного вище нерухомого майна з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил і за умови використання земельної ділянки, на якій воно розмішено, за її цільовим призначенням.
Згідно п. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в т.ч. - заперечень та пояснень відповідача здійснення самочинного будівництва не порушило прав будь-яких фізичних чи юридичних осіб.
Тому, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підтягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , і.к. ІНФОРМАЦІЯ_1,) право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу автогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визначеного в технічному паспорті, складеному 31 жовтня 2006 року комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Садова, 33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03352478), а саме: нежитлове приміщення адміністративної будівлі, позначене в технічному паспорті літерою “В» загальною площею 626,9 м2, нежитлове приміщення майстерні, позначене в технічному паспорті літерою “Б» загальною площею 738,2 м2 та літерою “О» загальною площею 235,2 м2, нежитлове приміщення гаражу, позначене в технічному паспорті літерою “Г» загальною площею 149,0 м2, нежитлове приміщення складу, позначене в технічному паспорті літерою “Д» загальною площею 1113,1 м2, нежитлове приміщення боксу, позначене в технічному паспорті літерою “Н» загальною площею 140,8 м2, нежитлове приміщення контрольно-пропускного пункту, позначене в технічному паспорті літерою “П» загальною площею 34,5 м2, нежитлове приміщення сараю, позначене в технічному паспорті літерою “Е», нежитлове приміщення трансформаторної, позначене в технічному паспорті літерою “З», нежитлове приміщення вбиральні, позначене в технічному паспорті літерою “У», нежитлове приміщення автомобільної заправочної станції, позначене в технічному паспорті літерою “К», забір, позначений в технічному паспорті під № 2 загальною площею 151,6 м2, забір, позначений в технічному паспорті під № 5 загальною площею 234,1 м2, забір, позначений в технічному паспорті під № 6 загальною площею 278,8 м2, ворота, позначені в технічному паспорті під № 3 загальною площею 9,8 м2, ворота, позначені в технічному паспорті під № 4 загальною площею 15,2 м2.
3. Задовольнити клопотання позивача - приватного підприємця ОСОБА_1 про виключення із складу учасників судового процесу Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (м.Суми, вул. Садова,33)
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 17.04.2007 року.