20.04.07
Справа № 9/49-07.
За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1
До відповідача: приватного підприємця ОСОБА_4
Про стягнення: 16 859 грн. 27 коп.
СУДДЯ ЛУЩИК М.С.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
від відповідача: ОСОБА_5
В судовому засіданні відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 11 год. 00 хв. 16.04.07р. до 10 год. 00 хв. 20.04.07р. для підготування повного тексту рішення у справі.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 16 859 грн. 27 коп. витрат по утриманню та зберіганню майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, а саме витрат по транспортуванню, постачанню газу, витрат на постачання та відвід стічних вод, витрат на постачання електричної енергії, на використання технологічних мереж основного споживача, витрат на технічне обслуговування засобів охоронної та пожежної сигналізації.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись на те, що позивач не довів того, що відповідач отримував або мав необхідність у наданні послуг по водопостачанню, водовідведенню, по транспортуванню та постачанню газу, електричної енергії, послугах щодо технічного обслуговування засобів охоронної та пожежної сигналізації, а також що договори по наданню послуг укладались без її згоди, та протягом 2002-2006 років позивач і відповідач перебували в шлюбі, майно належало їм на праві спільної сумісної власності , а тому оплата послуг по утриманню майна проводилась за рахунок коштів, які належали позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.
Крім того 05.03.07р. від представника відповідача надійшов додатковий відзив в якому вказується, що згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється власниками за їх згодою, а співвласники можуть домовитись про порядок володіння і користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Тобто власники будують свої відносини виключно на основі взаємної згоди, яка виражається у відповідному договорі про порядок користування спільним майном, а якщо згоди між співвласниками не досягнуто, то зацікавлена сторона має право на звернення до суду в загальному порядку. Саме так і повинен був діяти позивач на думку відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
Позивач є приватним, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і займається підприємницькою діяльністю. Згідно зведень, що містяться в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця (форма 1.10) від НОМЕР_1, копія якого знаходиться в матеріалах справи, основними видами підприємницької діяльності є: оптова торгівля автотоварами; торгівля транспортними засобами і їхній ремонт; торгівля автомобілями.
Свою підприємницьку діяльність позивач здійснює в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованому по АДРЕСА_1, що підтверджується Дозволом на право здійснення торгової діяльності від НОМЕР_2, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, аналогічну діяльність у магазині здійснює і Відповідач, також будучи приватним підприємцем. Магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 належить позивачу і відповідачу як підприємцям на праві загальної часткової власності в рівних частках (по ?), що підтверджується Договором дарування частини нежилих приміщень від 25.10.2001року, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 і зареєстрованим у реєстрі за НОМЕР_3, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Магазин розташований на земельній ділянці, що також належить позивачу та відповідачу як підприємцям на праві загальної часткової власності в рівних частках (по ?), що підтверджується Договором закупівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_4 . Магазин відповідно до робочого проекту на будівництво обладнаний системами водопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, пожежною й охоронною сигналізацією.
Як вбачається з матеріалів справи з метою утримання спільного з відповідачем майна, а також для організації підприємницької діяльності і надання відповідних послуг позивач від імені власників майна в різний час уклав наступні договори: на транспортування газу: ІНФОРМАЦІЯ_2;
У період із січня 2004 року по дійсний час позивач з метою виконання прийнятих зобов'язань по зазначеним вище договорах самостійно, без участі відповідача, на користь відповідних організацій перерахував кошти в сумі 33 718 грн. 54 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Так, позивачем було оплачене транспортування газу в сумі 639 грн.32 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (ВАТ «Сумигаз»);ІНФОРМАЦІЯ_3, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, позивачем було оплачено постачання газу в сумі 5665 грн.44 коп., що підтверджується: платіжними дорученнями (ТОВ «Енергогазмаш»): ІНФОРМАЦІЯ_4, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Оплата позивачем послуг по постачанню води і водовідведенню в розмірі 1443 грн.34 коп. підтверджується: платіжними дорученнями (КП «Міськводоканал»): ІНФОРМАЦІЯ_5, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Оплата позивачем витрат по охороні об'єкта нерухомості і пожежної сигналізації на суму 17879 грн.77 коп. підтверджується: платіжними дорученнями (ВДСО при УМВС України в Сумській області): ІНФОРМАЦІЯ_6, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Оплата позивачем витрат по постачанню електроенергії на суму 7474 грн.53 коп. підтверджується наступними документами: платіжне доручення (ВАТ «Сумиобленерго»): ІНФОРМАЦІЯ_7.
Оплата позивачем витрат за використання технологічних мереж електричної енергії основного споживача на суму 616 грн.14 коп. підтверджується: платіжними дорученнями (ВАТ «АТП-15928»): ІНФОРМАЦІЯ_8.
Згідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.
Відповідно до статті 360 ГК України співвласник у відповідності зі своєю часткою в праві загальної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на зміст і заощадження загального майна, а також у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, зважаючи на те, що майно належить сторонам у рівних частках, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 16 859 грн.27 коп., як компенсація витрат на утримання майна, що знаходиться в загальній частковій власності.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду документів в обґрунтування своїх заперечень
ідповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; І. н ІНФОРМАЦІЯ_9) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; І. н. ІНФОРМАЦІЯ_10) 16 859 грн. 27 коп. боргу, 168 грн. 60 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Повернути приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; І.н. ІНФОРМАЦІЯ_10) з державного бюджету України (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 168 грн. 59 коп. державного мита, надлишково сплаченого платіжним дорученням НОМЕР_5.
4.Видати довідку про повернення державного мита.
5.. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ ЛУЩИК М.С.
Повний текст рішення складено та підписано 20 квітня 2007 року.