ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Справа №
Судова колегія у складі головуючого Ворожцова А.Г., суддів Закропивного О.В., Доманської М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства Луганського обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Луганськ
до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, м. Київ
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги -Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології», м. Київ
про виконання певних дій
в присутності представників:
від позивача - Кривецька Н.М. - юрисконсульт, дов. № 384 від 04.04.07., Осовик М.І. - інженер, дов. № 386 від 04.04.07., Улезько В.І. - директор, наказ № 147 від 08.08.06.
від відповідача -Поташев С.В., дов/ № 01-7146/153 від 18.10.06, Кучерук С.А. - спец. 1 кат., посв. № 131 від 31.05.06,
від 3-ї особи - Кулик В.Б., дов. № 21 від 23.11.06, Дубко Г.В. дов. № 19 від 08.11.06.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:
- зобов'язання відповідача -НКРЗ, видати позивачу, державному підприємству Луганському обласному радіотелевізійному передавальному центру, ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України, згідно з заявою, прийнятою НКРЗ 05.10.2005р. за реєстраційним номером 149/1;
- заборонити відповідачу -НКРЗ, на період розгляду справи в суді видавати ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України в заявленому радіочастотному діапазоні іншим операторам телекомунікацій.
Відповідач, НКРЗ, проти позову заперечує з наступних підстав.
Позивач звернувся до НКРЗ із заявами про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом (далі -РЧР) №№ 148/1, 149/1, 150/1 від 05.10.05р.
Частина 1 статті 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»від 24.06.04р. № 1876/ІV (далі -Закон про РЧР) одним з принципів встановлює принцип забезпечення рівності законних прав та інтересів всіх фізичних та юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися РЧР України.
Відповідно до ст. 25 Закону про РЧР умовами застосування радіоелектронних засобів (далі -РЕЗ) та випромінюваних пристроїв (далі - ВП)у тому числі є включення конкретного типу РЕЗ та ВП до реєстру РЕЗ та ВП, що можуть застосовуватися на території України. За відсутності включення РЕЗ до цього Реєстру його застосування повинно бути погоджено з НКРЗ. Застосування РЕЗ та ВП без внесення їх до Реєстру або без погодження з НКРЗ заборонено.
Відповідно до висновків ДП «Український центр радіочастот»(далі -УДЦР) від 15.12.05р. № Л-2-69, № Л-2-70 та № Л-2-67 позивачу було погоджено до включення в ліцензію на користування радіочастот: 3828,5; 3884,5; 5995; 5983; 6011; 6039; 6067; 6095; 6123; 6151; 7926; 7954; 7982; 8010; 8038; 8066; 8094; 8122; 8192; 8220; 8248; 8276; 8304; 8332; 8360 і 8338 МГц та відмовлено у внесенні в ліцензію частот: 3450,5; 3506,5; 3562,5; 3618,5; 3716,5; 3772,5; 5689; 5717; 5745; 5773; 5801; 5829; 5857 і 5885 МГц за умови невиконання ЕМС.
Листом від 25.01.06р. № 01-365/13 відповідач повідомив про вказані висновки та просив повідомити про свою згоду або відмову відносно розгляду заяв №№ 148/1, 149/1 та 150/1 з урахуванням зазначених висновків. Позивач надав відповідь листом від 06.02.06р. № 76, в якому він погодився на включення до ліцензії частот у діапазоні 7926 -8388 МГц та вказав, що про результат розгляду питання щодо інших радіочастот буде повідомлено додатково, але в подальшому відповідач не отримав з цього питання листів від позивача.
За відсутності згоди на внесення до ліцензій частот, вказаних у висновках УДЦР, заяви позивача про видачу ліцензій на користування РЧР від 05.10.05р. № 148/1 та 149/1 були зняті з розгляду.
Щодо твердження позивача про пропуск розгляду заяв від 05.10.05р. відповідач посилається на ч. 2 ст. 99 КАС України, яка встановлює річний строк для звернення з адміністративним позовом до суду.
Оскільки НКРЗ повинна була розглянути заяву про видачу ліцензій у 60-ти денний термін, то строк звернення до суду обчислюється після цього терміну, тобто з 28.12.05р.
Третя особа, ТОВ «Українські новітні технології»(далі -ТОВ «УНТ») заперечує проти позову з тих же підстав.
Крім того, ТОВ «УНТ»звернулося з клопотанням про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку для звернення з адміністративним позовом до суду та із заявою про відмову у задоволенні позову з тих же підстав.
В обгрунтування позовних вимог позивач виклав таке.
Позивачем було подано заяву з документами про видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України в діапазоні радіочастот: 3450,5; 3506,1; 3562,5; 3618,5; 3716,5; 3772,5; 3828,5; 3884,5 МГц від 26.09.05р., яка прийнята НКРЗ 05.10.05р. за № 148/1 без зауважень.
20.10.06р., тобто через рік після отримання заяви, позивач отримав від відповідача лист від 06.10.06р. № 01-6855/4-131, яким заява була повернута з документами. Проте, відповідно до п. 10 ст. 32 Закону про РЧР рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України приймається НКРЗ протягом 60 робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до п. 12. ст. 32 Закону про РЧР якщо НКРЗ не прийняла ніякого рішення у визначені цим Законом терміни, рішення про видачу заявленої ліцензії вважається прийнятим. У цьому випадку НКРЗ повинна видати заявнику у тижневий термін у безспірному порядку ліцензію.
Відповідач листом від 07.12.06р. № 05-8812/131 повідомив позивача, що підприємством обладнання в термін до 01.09.06р. не включено до реєстру радіоелектронних засобів, з чим позивач не погоджується, оскільки Положення про порядок ведення реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, затверджене рішенням НКРЗ лише 03.11.05р. за № 117 та за реєстроване в Мін'юсті України 28.12.05р. за № 1574/11854 після того, як минуло 60 робочих днів від дня прийняття відповідачем заяви позивача про видачу ліцензії.
Позивач додав, що на підставі наказу Мінтранспорту та зв'язку від 20.07.06р. № 751, рішення Антимонопольного комітету України від 15.08.06р. № 231-р позивач реорганізувався шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства позивача.
На підставі наказу Держдепартаменту з питань зв'язку та інформації від 08.08.06р. утворена комісія з припинення підприємства, заява від 06.09.06р. № 658 та відповідні документи для внесення відповідних відомостей до ЄДР щодо прийнятого рішення про припинення юридичної особи -державного підприємства Луганський обласний радіотелевізійний центр подані до державного реєстратора.
На час розгляду справи підприємство позивача знаходиться в процесі припинення.
Третя особа, ТОВ «УНТ», пред'явила позовну заяву від 23.03.07р., у якій просить:
· визнати дії НКРЗ незаконними в частині пропущення строку для прийняття відповідного рішення,
· заборонити НКРЗ видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України ДП Луганський обласний радіотелевізійний передавальний центр.
В обгрунтування своєї заяви третя особа виклала наступне.
Відповідно до ст.ст. 21, 25 Закону про РЧР радіочастотний ресурс України використовується відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України, який є нормативно-правовим актом, що визначає напрями використання радіочастотного Ресурсу України на даний час та на перспективу з визначенням певних смуг, номіналів радіочастот і дозволених в Україні радіо технологій та термінів застосування діючих і перспективних радіо технологій.
Третя особа констатує, що користування радіочастотним ресурсом можливе лише за умов:
· включення конкретного типу радіоелектронних засобів (РЕЗ) та/або випромінювальних пристроїв (ВП) до Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України з метою їх застосування для впровадження радіо технологій відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України,
· наявності радіо технологій у Плані використання радіочастотного ресурсу України,
· забезпечення електромагнітної сумісності з існуючими РЕЗ,
· наявності ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України (РЧР) та дозволів на експлуатації РЕЗ та ВП.
У зв'язку з невизначеністю Законом про РЧР переліку підстав для відмови у видачі ліцензії, НКРЗ при видачі цієї ліцензії повинна враховувати всі вищенаведені умови а також наявність інших ліцензіатів, що використовують певну смугу РЧР.
На момент подачі заяви позивачем на отримання ліцензії на користування РЧР в діапазоні 3400-3700 МГц при ширині смуги 300 МГц у кожному регіоні України існував інший ліцензіат, а саме ТОВ «УНТ», який діяв на підставі ліцензії на використання РЧР № 2629 від 23.04.02р.
Третя особа листом від 02.02.05р. № 111-4/956 Українського державного центру радіочастот була повідомлена, що ліцензія на користування спірним РЧР не може бути видана іншим користувачам через електромагнітну несумісність РЕЗ різних користувачів.
Крім того, з метою дострокового впровадження нової радіотехнології в межах РЧР, зазначеного в ліцензії ТОВ «УНТ»до закінчення її дії третя особа подала до відповідача необхідні документи для отримання нової ліцензії. НКРЗ прийняла рішення № 420 від 26.10.06р. про видачу ТОВ «УНТ»ліцензії на користування зазначеного РЧР у всіх регіонах України, оскільки підстав для відмови у видачі нової ліцензії не було.
На підставі вказаного рішення третя особа отримала ліцензію на користування РЧР № 5241 від 01.11.06р. із зазначенням смуги радіочастот 3400-3700 МГц при ширині смуги 200 МГц у кожному регіоні України.
Підсумовуючи викладене, ТОВ «УНТ»стверджує, що НКРЗ не могла видавати ліцензії іншим ліцензіатам у зазначеному діапазоні після анулювання ліцензії № 2629 від 23.04.02р., оскільки ліцензія на користування РЧР № 5241 від 01.11.06р. була видана третій особі в межах смуг радіочастот 3400-3700 МГц, які були визначені в попередній ліцензії, до яких Планом використання РЧР встановлено виключне право та не передбачає наявність інших ліцензіатів на праві спільного користування.
Як вбачається з наведеного, НКРЗ порушило законодавство у сфері користування РЧР, оскільки не надала жодної відповіді у встановлені законом строки.
Відповідач, НКРЗ, відзивом на позовну заяву третьої особи від 04.04.07р. № 374 вважає вимоги ТОВ «УНТ»необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.
На підставі п. 1 ст. 18 Закону України «Про телекомунікації»до повноважень НКРЗ віднесено:
1) внесення пропозицій до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, стандартів у сфері телекомунікацій,
2) видання нормативних актів з питань, що належать до компетенції НКРЗ, та контролю їх виконання,
3) забезпечення державного нагляду за додержанням суб'єктами ринку законодавства про телекомунікації,
4) здійснення ліцензування та реєстрації у сфері надання телекомунікаційних послуг,
5) здійснення розподілу, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу.
Згідно з ч. 1 ст. 27 цього Закону головною метою Концепції розвитку телекомунікацій України є гармонійний та динамічний розвиток телекомунікаційних мереж на всій території держави, насамперед у регіонах з недостатнім рівнем насиченості місцевих мереж загального користування.
Позивач, Луганський радіо передавальний центр здійснював діяльність на підставі дозволів на право експлуатації радіорелейної лінії зв'язку на частоті: 3450,5; 3506; 3562,5; 3518,5; 3716,5; 3772,5; 3828,5 та 3884,5 МГц (копії Разрешения № РРЛ-1682 от 29.08.90г. права эксплуатации радиорелейной линии связи додаються).
Оскільки позивач використовував означені радіочастоти на підставі чинного на той час законодавства, то з набранням чинності Закону України про РЧР приводив у відповідність до нового законодавства документи, у зв'язку з чим мало місце звернення до НКРЗ з відповідною заявою від 05.10.05р.
План використання РЧР був затверджений постановою КМУ 09.06.06р. № 815, тобто після прийняття заяви від позивача, згідно п. 27 цього Плану смуги радіочастот 3400 -3800 МГц використовуються діючими радіорелейними лініями. Видача ліцензій та дозволів на експлуатацію радіорелейних станцій у зазначеній смузі припиняється з 1 вересня 2006 року із строком припинення використання радіотехнологій 1 січня 20011 року.
Оскільки позивач використовує радіочастоти у діапазоні 3400 -3800 МГц МГц на розповсюдження телерадіопрограм та не має підстав для видачі ліцензії НКРЗ на ці радіочастоти іншому суб'єкту господарювання, у т.ч. ТОВ «УНТ».
Крім того, УДЦР повідомив, що ліцензія на ви користування РЧР у діапазоні 3400 -3700 МГц не може бути видана іншим користувачам через електромагнітну несумісність РЕЗ різних користувачів, оскільки в цьому діапазоні працює обладнання Концерну РРТ (представник в Луганській області -Луганський ОРТПЦ) в системі єдиних магістральних радіорелейних ліній.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 150 ч. 1, 160, 165 КАС України, судова колегія
1. Відкласти розгляд справи на 25.04.07р. у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а, кабінет № 335 о 14 год. 00 хв.
2. Запропонувати 3-й особі, ТОВ «УНТ»- надати обґрунтовані заперечення на відзив відповідача.
3. Запропонувати позивачу -надати обґрунтовані письмові пояснення щодо пропуску річного строку для звернення з адміністративним позовом до суду.
Головуючий А.Г. Ворожцов
Судді О.В.Закропивний
М.Л. Доманська