Кіровоградської області
16 травня 2016 рокуСправа № 912/893/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/893/16
за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз";
про стягнення 52 636 111 грн. 10 коп.
Представники:
позивача - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридчного департаменту ОСОБА_1, довіреність № 14-96 від 18.04.16;
відповідача - начальник юридичного управління ОСОБА_2, довіреність № 07/01-167 від 30.12.15.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - Компанія) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі за текстом - Товариство) 23 095 179 грн. 24 коп. втрат від інфляції внаслідок порушення строків виконання зобов'язань по оплаті природного газу для виробничо-технологічних потреб, поставленого протягом січня 2013 - грудня 2015 р.р. по договору № 13-366-ВТВ від 04.01.13 (далі за тексом - Договір), 27 461 878 грн. 63 коп. пені, 2079053 грн. 23 коп. річних у розмірі 3-х процентів, всього - 52 636 111 грн. 10 коп. та судові витрати.
Відповідач вимоги заявника не визнав, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись у відзиві на позов (№ 07/1883 від 13.04.16) наданому 13.04.16 , що сторонами Договору додатковою угодою № 10 від 22.12.14 змінено п. 6.1 ст. 6 стосовно порядку та умов проведення розрахунків; остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення дії договору в частині поставки газу, тому, враховуючи останній місяць поставки газу - грудень 2015 р. та норми ст. 612 Цивільного кодексу України, можливою датою прострочення є 21.01.16, однак всі зобов'язання по оплаті ВАТ "Кіровоградгаз" виконало 18.01.16.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Сторонами укладений Договір, за умовами якого Компанія - Продавець зобов'язалася передати у власність Товариства - Покупця виключно для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природний газ, а Товариство зобов'язалося прийняти та оплатити газ на умовах Договору. До Договору вносились зміни, оформлені сторонами додатковими угодами № 1 від 10.07.13, № 2 від 08.08.13, № 3 від 31.12.13, № 4 від 28.04.14, № 5 від 15.05.14, № 6 від 10.06.14, № 7 від 05.09.14, № 8 від 10.11.14, № 9 від 08.12.14, № 10 від 22.12.14, № 11 від 05.02.15, № 12 від 10.03.15, № 13 від 03.04.15, № 14 від 07.05.15, № 15 від 03.06.15, № 16 від 10.07.15, № 17 від 12.10.15, № 18 від 28.10.15, № 19 від 25.11.15, № 20 від 31.12.15.
На виконання Договору та додаткових угод, перелічених вище, Продавець передав, а Покупець отримав у протягом січня 2013 - грудня 2015 року природний газ на суму 249 937 028 грн. 36 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Кількість та вартість отриманого природного газу відповідачем не оспорюється.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2 договору; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі; оплата за газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
За редакцією п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач доводить порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за Договором у зв'язку з чим ним подана вимога про стягнення вищезазначених сум у примусовому порядку.
Як передбачено ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач доводить, що він не є боржником, а отже не повинний сплачувати суми за позовом.
22.12.14 сторони уклали додаткову угоду № 10 до Договору, якою було змінено його умови щодо обсягів поставок газу у період з 01.01.13 по 31.12.15, строку дії Договору та п. 6.1. Відповідно до умов п. 6.1 Договору у редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.14 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2 договору; остаточний розрахунок за фактично переданий газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем; у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розраховується за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу; у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.
За ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Таким чином у пункті 4 додаткової угоди №10 від 22.12.14 сторони Договору дійшли згоди викласти пункт 11 Договору у новій редакції, згідно якої даний правочин набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що положення Договору у редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.14 діють з моменту підписання цієї додаткової угоди та поширюють свою дію на правовідносини між сторонами, які виникли з 1 січня 2013 року, а відтак охоплюють період, за який Компанія просила стягнути з Товариства спірні суми грошових коштів.
Отже за умовами Договору у редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.14, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється Товариством на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу лише у випадку повного погашення Компанією заборгованості перед відповідачем за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими в попередньому місяці, у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що останнім місяцем поставки газу був грудень 2015 року, беручи до уваги п. 6.1 Договору та ст. 612 Цивільного кодексу України - датою від якої можливо рахувати прострочення Товариством умов Договору є 21.01.16.
24.11.15 Компанія отримала заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій Товариство, посилаючись на ст. 601 Цивільного кодексу України повідомило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 317 624 грн. 02 коп.
21.01.16 Продавець отримав від Покупця заяву про зарахування зустрічних вимог та про припинення зобов'язань з 18.01.16. Виходячи з такої заяви припинені зобов'язання Компанії перед Товариством по договорах на розподіл природного газу від 07.04.14 у сумі 3 129 302 грн. 01 коп., від 07.04.14 № 14-60-ТН у сумі 10 416 392 грн. 41 коп., від 30.01.14 № 14-43-ПР у сумі 4 332 068 грн. 14 коп., та зобов'язання Товариства перед Компанією за договорами купівлі-продажу природного газу від 04.01.13 № 13-366-ВТВ у сумі 16 897 756 грн. 68 коп., від 04.01.13 № 13-365-В у сумі 980 005 грн. 88 коп.
Докази наявності заперечень позивача на заяви відповідача щодо підстав зарахування зустрічних вимог, сум, що зараховуються та дати, з якою припиняються зобов'язання, зазначені у заяві, отриманій 21.01.16 відсутні.
Безпосередньо позовна заява не містить зазначення дати виконання Товариством зобов'язання по оплаті природного газу, отриманого по Договору. Доводи, викладені у відзиві на позов, позивачем не спростовані.
Згідно з ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Оскільки Компанія не заперечила підстав і строку припинення зобов'язання Товариством щодо оплати вартості отриманого за Договором природного газу, господарський суд погоджується із доводами останнього, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся у строки, передбачений Договором в редакції додаткової угоди №10 від 22.12.14, а отже покупець не є боржником та підстави для стягнення сум, нарахованих за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачених Договором, відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 19.01.16 у справі № 918/664/15, від 08.12.15 у справі № 911/3104/15, від 04.04.16 у справі № 912/835/15-г/8.
Господарський суд прийшов до висновку про недоведеність Компанією вимог про стягнення з Товариства сум 27 461 878 грн. 63 коп. пені, 23 095 179 грн. 24 коп. втрат від інфляції, 2 079 053 грн. 23 коп. річних, всього - 52 636 111 грн. 10 коп., тому відмовляє у задоволенні позову повністю
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у сумі 206 700 грн. судового збору покладаються на позивача.
У засіданні 16.05.16 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.05.16
Суддя Н. В. Болгар