ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.05.2016Справа №923/135/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Херсон"
до Приватного підприємства "Торговий дім "Егле"
про стягнення збитків в сумі 299500,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Южбабенко І.В. за довіреністю № б/н від 30.03.2016
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Херсон" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Торговий дім "Егле" (відповідача) про стягнення збитків у сумі 299500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов укладеного з відповідачем Договору про надання юридичних послуг від 05.08.2013 платіжними дорученнями № 1432 від 07.08.2013, № 1482 від 14.08.2013 перерахував відповідачу авансом всю суму оплати послуг за вказаним договором, визначену в пункті 4.1 Договору в розмірі 299500,00 грн. Проте, відповідач не тільки не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, але й не приступив до їх виконання, враховуючи при цьому, що строк дії вказаного договору скінчився 01.12.2015. Позивач вважає, що такими діями відповідач завдав йому збитків у сумі 299500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.02.2016 (суддя Немченко Л.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 923/135/16.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2016 на підставі ст.ст. 15, 17, 86 ГПК України матеріали справи № 923/135/16 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
04.04.2016 матеріали справи № 923/135/16 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2016 справу № 923/135/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 справу № 923/135/16 прийнято до провадження судді Гумезі О.В., розгляд справи призначено на 19.05.2016 о 11:10 год.
В судове засідання, призначене на 19.05.2016, представник позивача з'явився.
В судове засідання, призначене на 19.05.2016, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 08.04.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103036660523, яке наявне в матеріалах справи.
Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.05.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2016, представник позивача подав повідомлення про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та відсутність рішення цих органів з такого спору.
В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2016, представник позивача також подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідки про передачу статутних і реєстраційних документів на виконання умов Договору про надання юридичних послуг від 05.08.2013; довідки про існування заборгованості у сумі 299500,00 грн.; оборотно-сальдвої відомості по рахунку 6854 за квітень 2016.
В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2016, представник позивача також подав обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків.
Вищевказані повідомлення, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та обґрунтування позовних вимог залучені судом до матеріалів справи та передані для реєстрації до відділу діловодства Господарського суду міста Києва.
Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.05.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
05.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Херсон" (замовник, позивач) та Приватним підприємством "Торговий дім "Егле" (юридична фірма, відповідач) був укладений Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а юридична фірма у відповідності з діючим в Україні законодавством приймає на себе зобов'язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси замовника, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач зобов'язався надати позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо представництва, оформлення та надання наступного пакета документів: оформлення статусу ОСГ земельної ділянки та отримання правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В.
Згідно з пунктом 2.2 Договору позивач наділив відповідача всіма правами відносно здійснення від його імені та в його інтересах всіх дій, передбачених нормами законодавства України, та які, на думку відповідача, будуть необхідні для якісного та повного представлення та захисту інтересів позивача.
Відповідно до п. 2.4 Договору при виконанні Договору відповідачу надано право:
- заявляти клопотання;
- знайомитись зі всіма матеріалами справи;
- подавати необхідні документи тощо.
Згідно з пунктом 3.1 Договору узгоджено, що послуги надаються відповідачем позивачу шляхом:
- усного консультування з юридичних питань, які виникають в процесі розгляду справи;
- складання необхідних заяв, клопотань та інших документів;безпосередньої участі у веденні справи в якості представника позивача;
- вчинення дій, передбачених п. 2.4 Договору, а також інших дій, які за рішенням відповідача будуть визнані доцільними для здійснення в інтересах позивача.
Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач зобов'язався належним чином забезпечити виконання прийнятого на себе зобов'язання, визначеного п. 1.2 Договору.
Оплата за виконання відповідачем доручень позивача по Договору узгоджена сторонами в п. 4.1 Договору та складає 299500,00 грн.
Згідно з п. 3.3 Договору позивач зобов'язався оплатити вартість наданих відповідачем послуг в строки та в розмірі, передбачених умовами Договору.
Згідно Додаткової угоди до Договору від 31.05.2014 сторони продовжили строк виконання Договору до 01.12.2015.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що на виконання умов Договору платіжними дорученнями № 1432 від 07.08.2013 та № 1482 від 14.08.2013 перерахував відповідачу авансом всю суму оплати послуг за Договором, визначену в пункті 4.1 Договору в розмірі 299500,00 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не тільки не виконав своїх зобов'язань за Договором, але й не приступив до їх виконання, враховуючи при цьому, що строк дії Договору скінчився 01.12.2015.
Позивач також зазначив, що відповідач не надав відповіді на надіслану йому претензію № б/н від 27.11.2015, згідно якої позивач вимагав від відповідача надати звіт про виконання зобов'язань по Договору, а також правовстановлюючі документи, передбачені п. 1.2 Договору, або повернути отриману відповідачем суму оплати в розмірі 299500,00 грн. на рахунок позивача.
Позивач вважає, що невиконанням своїх зобов'язань за Договором відповідач завдав позивачу збитків у сумі 299500,00 грн., а отже, згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України позивач має право на їх відшкодування в повному обсязі.
За наведених обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 299500,00 грн.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надав та не надіслав.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір про надання юридичних послуг від 05.08.2013 за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Судом по матеріалам справи встановлено, що позивач на виконання умов п. 4.1 Договору перерахував відповідачу в повному обсязі суму оплати послуг за Договором у розмірі 299500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1432 від 07.08.2013 та № 1482 від 14.08.2013.
Водночас, відповідач не виконав прийнятого на себе зобов'язання, визначеного пунктом 1.2 Договору, стосовно надання позивачу консультаційних та юридичних послуг щодо представництва, оформлення та надання пакета документів: оформлення статусу ОСГ земельної ділянки та отримання правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В.
Зокрема, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем зобов'язань, визначених пунктом 1.2 Договором, а рівно, відповідні докази не були залучені відповідачем до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду. Наведене, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем п. 3.2 Договору, згідно якого останній зобов'язався належним чином забезпечити виконання прийнятого на себе зобов'язання, визначеного п. 1.2 Договору.
При цьому судом встановлено, що строк дії укладеного сторонами Договору скінчився 01.12.2015 (п. 2 Додаткової угоди від 31.05.2014 до Договору).
Згідно частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 526 ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу приписів ст. 525 ЦК України, не допускається.
Згідно приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи те, що належних доказів виконання відповідачем умов Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 31.05.2014 до нього, станом на момент вирішення спору суду надано не було і позивач заперечував надання відповідачем послуг, передбачених п. 1.2 Договору, у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання за Договором з огляду на його невиконання.
Як вище було зазначено, правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: наявність протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов'язання.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Також, для того, щоб мати право на стягнення завданих збитків, потерпіла особа повинна довести їх наявність та розмір.
Частинами 1, 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, відповідно до наведених приписів ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З огляду на наведені норми права суд дійшов висновку, що в спірному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач, який вважає себе потерпілою особою, повинен довести наявність цих збитків та їх розмір, а відповідач, в свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у заподіянні цих збитків.
Як встановлено судом, наявні в матеріалах справи докази свідчать про протиправність дій відповідача з огляду невиконання останнім зобов'язань, визначених п. 1.2 Договору.
Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача збитків у розмірі 299500,00 грн., оскільки платіжними дорученнями № 1432 від 07.08.2013 та № 1482 від 14.08.2013 позивач перерахував відповідачу кошти в наведеній сумі в рахунок оплати послуг за Договором, тоді як відповідач відповідні послуги позивачу не надав, зобов'язання згідно п. 1.2 Договору не виконав.
Судом також встановлено наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю відповідача та заподіяними позивачу збитками. Зокрема, такий зв'язок простежується у невиконанні відповідачем своїх обов'язків за Договором та виникненні певного наслідку такого невиконання - збитків, які отримав позивач.
Водночас, судом досліджено, що відповідач не залучив до матеріалів жодних доказів відсутності його вини в порушенні зобов'язання за Договором, відповідно до якого він мав надати позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо представництва, оформлення та надання пакета документів: оформлення статусу ОСГ земельної ділянки та отримання правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В. При цьому суд взяв до уваги, що строк дії Договору, визначений п. 7.3 цього Договору до 31.05.2014, був продовжений сторонами до 01.12.2015 шляхом підписання Додаткової угоди від 31.05.2014 до Договору, а отже, станом момент вирішення спору строк дії Договору, а рівно і строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є таким, що скінчився.
Встановлені вище обставини справи свідчать про наявність в спірному випадку сукупності всіх умов (складових частин) правопорушення у сфері господарювання, а саме: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки, за наявності яких настає відповідальність за порушення господарського зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи наведені правові норми та встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання, передбаченого умовами Договору про надання юридичних послуг від 05.08.2013, з урахуванням Додаткової угоди від 31.05.2014 до нього, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 299500,00 грн., які фактично є реальними збитками позивача, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Як визначено частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в розмірі 1378,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Егле" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 11, офіс 260; ідентифікаційний код 35567974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Херсон" (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 38-В; ідентифікаційний код 33590624) 299500,00 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) збитків, 4492,50 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 50 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.05.2016
Суддя Гумега О.В.