Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21
про повернення позовної заяви
19.05.2016 Справа № 907/306/16
Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Спільного українсько - угорського підприємства «Аркела», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Стефанія - Агро», с. Тийглаш Закарпатської області
про стягнення заборгованості в сумі 51865,22 грн.
визнав, що позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.
Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:
За вх.02.5.1-17/333/16 від 18.05.2016 року в канцелярії господарського суду Закарпатської області зареєстровано позовну заяву Спільного українсько - угорського підприємства «Аркела», м. Ужгород Закарпатської області, до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Стефанія - Агро», с. Тийглаш Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 51865,22 грн.
При підготовці позовної заяви до розгляду судом встановлено, що така підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України 3382-VI від 19.05.2011року) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Згідно п. 6 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем при поданні позову долучено до матеріалів позову в якості доказу направлення позовної заяви відповідачу опис вкладення рекомендованого повідомлення, однак, з вказаного опису вкладення вбачається, що було надіслано копію позовної заяви разом з додатками на ім»я відповідача, однак на адресу, яка не відповідає місцю знаходження відповідача, що суперечить вимогам ст. 56 ГПК України, а отже, є підставою для повернення позовної заяви. Відповідно до спеціального витягу з ЄДРЮОФОП від 18.05.2016 року 21943944 місце знаходженням Приватного сільськогосподарського підприємства «Стефанія - Агро» є: 89432, закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тийглаш, вул. Сечені, буд. 15. Долучений позивачем опис вкладення рекомендованого відправлення від 18.05.2016 року доказом дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не може, оскільки, місце знаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), а обґрунтування належними та допустимими доказами наявності правових підстав направлення позовної заяви з додатками на адресу, що відрізняється від зазначеної в ЄДРЮОФОП та, що зазначена в описі вкладення, який долучено до позовної заяви, позивачем не надано. Такої ж думки дотримується і Вищий господарський суд України, яка викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України 18 від 26.12.2011 року, в якій зазначено, що силу приписів ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, що вказується в її установчих документах та відображається в ЄДРЮОФОП.
Крім того, згідно п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 270 від 5 березня 2009 року, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивачем не додано до позовних матеріалів розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Отже, долучений позивачем опис, достатнім належним доказом дотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо належного оформлення позовних матеріалів слугувати не може.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником позову не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, враховуючи, що приписи ст. 63 ГПК України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого осподарського суду України від 26.12.2011 р. 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Також, згідно п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не долучено обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.
Суд звертає увагу позивача на те, що одним із необхідних елементів позовної заяви про стягнення грошових сум є обґрунтований розрахунок таких сум (пункт 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України). При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства України, не долучив до матеріалів позову деталізований, обґрунтований розрахунок загальної суми позову, а також деталізований і обґрунтованих розрахунок сум, які, на думку позивача, входять до загальної суми позову і на які, позивач посилається у самому позові. Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 51865,22 грн. боргу. Однак, позивач, всупереч вимогам чинного законодавства України, не подав обґрунтований розрахунок на суму 51865,22 грн., що є підставою для повернення позову без розгляду, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Також, слід зазначити, що у позовній заяві позивач посилається на умови Договору 2/3 від 12.03.2015 року про надання різноманітної продукції, та різноманітних товарів та послуг в т. ч. в грошовому виразі для проведення фінансово - господарської діяльності до 200000,00 грн. Однак, при огляді позовних матеріалів, встановлено, що до позовної заяви, у якості додатку, долучено Договір 2/3 від 12.03.2013 року.
Крім того, згідно ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи та інші.
Згідно п.2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Згідно п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивач подав позов до Приватного сільськогосподарського підприємства «Стефанія - Агро», с. Тийглаш Закарпатської області, однак, не вказав ідентифікаційного коду відповідача. Таким чином, позивачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо правил оформлення позовної заяви, а саме ст. 54 ГПК України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Слід зазначити, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Проте, позивачем, у порушення зазначених вище правових норм, не було засвідчено належним чином всі додатки, долучені до позову.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 ГПК України, суд, -
Позовну заяву Спільного українсько - угорського підприємства «Аркела», м. Ужгород Закарпатської області до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Стефанія - Агро», с. Тийглаш Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 51865,22 грн. - повернути без розгляду.
ДОДАТОК: на 7-ми арк.
Повернення позовної заяви не є перешкодою для звернення із позовною заявою в установленому порядку до господарського суду після усунення обставин, що спричинили повернення даної позовної заяви.
Суддя Андрейчук Л.В.