12.05.2016 року Справа № 904/10561/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Чимбар Л.О., Антонік С.Г.
секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.
За участю прокурора: Барчук А.Б. посвідчення № 000864 від 17.08.12 року
від представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 04.12.2015 р.; ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 04.12.2015 р.;
від Фонду державного майна України: ОСОБА_3 представник, довіреність № 546 від 31.12.2015 р.;
від КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації": ОСОБА_4 представник, довіреність № 6076 від 11.05.16 р.;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5: ОСОБА_6, представник, довіреність № 1453 від 07.10.13 р.
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши матеріали апеляційних скарг Фонду Державного майна України, м. Київ та Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року у справі № 904/10561/15
за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ", м. Дніпропетровськ
до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП КОМФОРТ", м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року року (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено, визнано за ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ", м.Дніпропетровськ право власності на передане йому як внесок до статутного фонду нерухоме майно в будівлі гуртожитку літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 46, а саме: "а" - ґанок; приямки; загальна площа по першому поверху гуртожитку 85,5 кв.м; загальна площа другого поверху гуртожитку 547,9 кв.м.; загальна площа третього поверху гуртожитку 338,1 кв.м.; загальна площа по четвертому поверху гуртожитку 454,1 кв.м.; прим 512 (п'ятий поверх): поз. 1 площею 1,8 кв.м.; поз. 4 площею 4,1 кв.м.; загальна площа приміщення 512 - 34,2 кв.м.; загальна площа п'ятого поверху гуртожитку 430,1 кв.м.; загальна площа по шостому поверху гуртожитку 471,5 кв.м.; загальна площа по сьомому поверху гуртожитку 584,9 кв.м.; загальна площа по восьмому поверху гуртожитку 435,8 кв.м.; загальна площа по дев'ятому поверху гуртожитку 548,5 кв.м.; загальна площа по десятому поверху гуртожитку 622,9 кв.м.; загальна площа по одинадцятому поверху гуртожитку 620,70 кв.м.; загальна площа по 12-му поверху гуртожитку 444,2 кв.м.; загальна площа по гуртожитку літ. А-12 - 5750 кв.м, та у загальному користуванні ґанок літ. "а", стягнуто з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП КОМФОРТ", м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ", м. Дніпропетровськ витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 589,24 грн.
Рішення господарського суду мотивовано ст.ст.115, 317, 328 Цивільного кодексу України, ст.12 Закону України "Про господарські товариства", господарський суд дійшов висновку, що будь -яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства, тому ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" отримало право власності на передане йому ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" до статутного фонду нерухоме майно, яке на сьогодні перебуває вже на балансі позивача.
Не погодившись з зазначеним рішенням Фонд Державного майна України, м. Київ та заступник прокурора Дніпропетровської області звернулись з апеляційними скаргами.
Фонд Державного майна України посилається на те, що ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" є власником нерухомого майна, так як договір купівлі- продажу частини будівлі гуртожитку А-12 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 від 13 листопада 2007 року, що був укладений між ним та Дочірнім підприємством "Оріль" є нікчемним, що встановлено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області у справі №22-ц/490/5791/12. Тому відповідач не міг внести це майно до статутного фонду ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ".
Фонд Державного майна України зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі №910/10830/13 встановлено, що під час приватизації Дніпропетровської виробничо -торгівельної фірми "Оріль" спірний гуртожиток не був у складі цілісного майнового комплексу, тобто залишився у державній власності. При ухваленні рішення, господарський суд, зазначає апелянт, не врахував, що станом на сьогодні частина жилих приміщень перебуває у власності фізичних осіб, що наразі там мешкають.
Фонд Державного майна України просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" відмовити.
Заступник прокурора Дніпропетровської області в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" не було власником спірного майна, відтак не мало права розпоряджатися ним.
При цьому прокурор посилається на ст.35 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на рішення господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі №910/10830/13, яким встановлено, що будівля гуртожитку по вул. Набережній Перемоги, 46 у м. Дніпропетровську при приватизації Дніпропетровської виробничо -торгівельної взуттєвої фірми "Оріль" не увійшла до складу цілісного майнового комплексу. Реєстрацію за відповідачем речового права на спірний об'єкт нерухомості проведено на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2008 року у справі №39/97-08 за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" до Дочірнього підприємства "Оріль" про визнання дійсним договору купівлі- продажу спірного майна від 13 листопада 2007 року, укладеного в простій письмовій формі, та визнання права власності на нього. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2009 року у зазначеній справі рішення господарського суду від 06 лютого 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року провадження у справі припинено, у зв'язку з ліквідацією Дочірнього підприємства "Оріль".
Окрім того відсутність у ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" права на частину гуртожитку по вул. Набережній Перемоги, 46 у м. Дніпропетровську підтверджується також ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року у справі №2-242/08 за позовом громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Фонду Державного майна України, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" про визнання приватизації недійсною та за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Фонду Державного майна України про визнання права власності, яким ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Заступник прокурора Дніпропетровської області просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року апеляційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області прийнята до розгляду, приєднана до апеляційної скарги Фонду державного майна України для спільного розгляду.
В судовому засіданні Прокурор та представник Фонду Державного майна України наполягають на задоволенні апеляційних скарг.
Представники позивача доводи апеляційної скарги заперечують, зокрема, посилаються на те, що Фонд Державного майна України не був визначений судом як третя особа, а відтак Фонд Державного майна України не мав процесуальних підстав для звернення з апеляційною скаргою.
Вважають, що ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" є належним власником спірного майна, яке він придбав у Дочірнього підприємства "Оріль" на підставі договору купівлі- продажу від 13 листопада 2007 року. Посилаючись на ст.330 Цивільного кодексу України вказують, що правомірність набуття права власності на майно презумюється, тому власник не зобов'язаний у кожному випадку доводити правомірність придбання майна. Просять рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою від 05 квітня 2016 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд відклав розгляд справи на 12 травня 2016 року на підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України, викликав в судове засідання посадову особу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради для дачі пояснень з приводу того, на підставі яких документів зареєстровано право власності за ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" на спірне майно.
Відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року, розпорядженням в.о. керівника апарату суду ОСОБА_11 від 11 травня 2016 року №472/16, у зв'язку із перебуванням суддів Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. у відпустці відбулася зміна колегії суддів, до складу якої увійшли головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Чимбар Л.О., Антонік С.Г.
Ухвалою суду від 11 травня 2016 року справу №904/10561/15 прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів.
В судовому засіданні 12 травня 2016 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2016 року у справі №910/10830/13 про повернення апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі №910/10830/13 на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Судова колегія вважає, що в даній справі достатньо доказів для встановлення обставин справи, пов'язаних з предметом позову.
Позивач в обґрунтування свого клопотання не надав апеляційному господарському суду докази прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2016 року у справі №910/10830/13.
Вказані обставини виключають можливість зупинення апеляційного провадження у даній справі.
В судовому засіданні 12 травня 2016 року представником ОСОБА_5 заявлено клопотання про долучення її до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 є власником нерухомого майна -кімнати №403 в будівлі гуртожитку літ.А-12 за адресою: вул. Набережна Перемоги, 46 у м. Дніпропетровську, суд визнав право власності на ганок у загальному користуванні, натомість ганок знаходиться у спільній сумісної власності, рішення господарського суду стосується її прав як співвласника майна, що знаходиться в загальному користуванні.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з тих підстав, що ОСОБА_5 є власником кімнати №403 в будівлі гуртожитку літ.А-12 і співвласником місць загального користування в зазначеній будівлі, власником окремого майна якої є відповідач.
На підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_5 долучена до участі в справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про що апеляційним господарським судом винесена ухвала від 12 травня 2016 року (т.2, а.с.9-10).
В обґрунтування правового зв'язку між Фондом та сторонами у справі, Фонд Державного майна України в своїх поясненнях зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва за позовом ОСОБА_8 до Фонду Державного майна України за участю третьої особи - Комунального підприємства "Промінь" про визнання приватизації Закритого акціонерного товариства "Оріль" гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 недійсною, встановлено, що під час приватизації Дніпропетровської виробничої торгівельної фірми "Оріль" спірний гуртожиток не був у складі цілісного майнового комплексу, тобто залишився у державній власності.
З доданих до апеляційної скарги Фонду Державного майна України відомостей з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що частина будівлі гуртожитку №46 по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську площею 5 901, 1 кв.м. перебуває у державній власності і підлягає передачі до комунальної власності територіальної громади (т.1, а.с.160 -161).
Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення стосується прав і обов'язків Фонду Державного майна України, як органу уповноваженого державою здійснювати правомочності власника державного майна.
При зазначених обставинах, правовий зв'язок між Фондом Державного майна України як апелянтом і сторонами у справі, як встановлено п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", доведено, тому апеляційна скарга Фонду Державного майна України підлягає розгляду по суті.
В судовому засіданні 12 травня 2016 року повноважний представник Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_4, викликаний на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2016 року пояснив, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомості майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів БТІ здійснювалась до 01 січня 2013 року на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
Станом на 31 грудня 2012 року в матеріалах інвентаризаційної справи містяться відомості про реєстрацію права власності на спірне майно за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 за ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ".
Відповідач відзив на апеляційну скаргу, витребувані апеляційним господарським судом документи не представив, його представник в судові засідання 05 квітня 2016 року, 12 травня 2016 року не з'явився, про час а місце судових засідань повідомлений належним чином за своїм місцезнаходженням.
Представник третьої особи ОСОБА_5 в усній формі підтримав апеляційні скарги Фонду Державного майна України і Заступника прокурора Дніпропетровської області
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників Фонду Державного майна України, позивача, посадової особи Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", третьої особи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 04 грудня 2015 року на загальних зборах учасників ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" вирішено прийняти до складу учасників товариства нового учасника ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ", який в якості внеску до статутного фонду (капіталу) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" передає нерухоме майно, яке складається з гуртожитку за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.46 балансовою вартістю 439 282, 95 грн. та складається із: "а" - ґанок; приямки; загальна площа по першому поверху гуртожитку 85,5 кв.м; загальна площа другого поверху гуртожитку 547,9 кв.м.; загальна площа третього поверху гуртожитку 338,1 кв.м.; загальна площа по четвертому поверху гуртожитку 454,1 кв.м.; прим. 512 (п'ятий поверх): поз. 1 площею 1,8 кв.м.; поз. 4 площею 4,1 кв.м.; загальна площа приміщення 512 - 34,2 кв.м.; загальна площа п'ятого поверху гуртожитку 430,1 кв.м.; загальна площа по шостому поверху гуртожитку 471,5 кв.м.; загальна площа по сьомому поверху гуртожитку 584,9 кв.м.; загальна площа по восьмому поверху гуртожитку 435,8 кв.м.; загальна площа по дев'ятому поверху гуртожитку 548,5 кв.м.; загальна площа по десятому поверху гуртожитку 622,9 кв.м.; загальна площа по одинадцятому поверху гуртожитку 620,70 кв.м.; загальна площа по 12-му поверху гуртожитку 444,2 кв.м.; загальна площа по гуртожитку літ. А-12 - 5750 кв.м, та у загальному користуванні ґанок літ. "а".
Зазначене підтверджується протоколом №04/12 загальних зборів учасників ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" (т.1, а.с.68-72).
Згідно акту приймання -передачі від 04 грудня 2015 року вказане нерухоме майно було передано ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" від ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" (т.1, а.с.75).
Посилаючись на п.п.8.2.1, 10.3 Статуту ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ", ст.ст.12, 13 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст.115, 329 Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що став власником нерухомого майна, яке передано йому відповідачем, як внесок до статутного фонду, втім останній відмовився від передачі позивачу всіх правовстановлюючих документів на це майно, що перешкоджає позивачу, в порушення ст.182 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Вказане стало підставою для звернення позивача з позовом до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" про визнання за ним права власності на передане майно на підставі ст.ст.16, 115, 182, 316, 321, 328, 329, 392 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що будь -яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства. При цьому учасник товариства набуває корпоративні права в обсязі своєї частки в статутному фонді товариства, яка (частка) формується виходячи з розміру (вартості) внесеного учасником вкладу.
Згідно з положеннями статтей 1, 15 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення.
Господарським судом не враховано те, що необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку ст.392 Цивільного кодексу України є наявність права власності на момент звернення з позовом.
Згідно ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред'явлена лише власником майна.
Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Права на нерухоме майно, які підлягають державні реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (п.4 ст.334 Цивільного кодексу України).
Отже, при передачі нерухомого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу юридичної особи право власності на таке майно виникає з моменту державної реєстрації права за такою юридичною особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Втім, позивачем не надано доказів того, що у нього виникло право власності на спірну нерухомість і це право зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно ст.182 Цивільного кодексу України.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №52044076 від 25 січня 2016 року не є належним доказом набуття права власності позивача на спірне майно, тому що державна реєстрація цього майна здійснена позивачем на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року у даній справі, яке не набуло законної сили.
Таким чином, на час звернення до господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом, позивач не набув права власності на спірне майно, яке було передано йому відповідачем в якості внеску до статутного фонду.
Матеріалами справи не доведено, що між сторонами існує спір щодо права власності на спірне майно, а не передання відповідачем позивачу правовстановлюючих документів на нерухоме майно не ототожнюється з втратою цих документів.
Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України (постанови від 23 грудня 2014 року у справі №5011-74/9393-2012, 18 листопада 2015 року у справі №6-1858цс15).
При здійсненні права власності власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має права вчиняти щодо свого майна будь -які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України).
Згідно відомостій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.76, 140, 146) право власності на спірне майно за ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" зареєстровано 05 серпня 2008 року на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року.
Проте, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" до Дочірнього підприємства "Оріль" про визнання дійсним договору купівлі -продажу частини будівлі від 27 листопада 2007 року скасовано постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2009 року у справі №39/97-08, справа передана на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (т.1, а.с.196 -202).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року у зазначеній справі провадження у справі припинено на підставі п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з припиненням Дочірнього підприємства "Оріль" (т.1, а.с.203 -205).
В той же час рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2012 року за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 до Фонду Державного майна України, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" третя особа Закрите акціонерне товариство "Оріль" про визнання приватизації недійсною та за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" до ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та Фонду Державного майна України про визнання права власності на частину будівлі гуртожитку А-12, розташованого по вул. Набережна Перемоги, 46 в м. Дніпропетровську (т.1, а.с.189-192), з тих підстав, що договір купівлі -продажу частини будівлі від 13 листопада 2007 року укладеного між Дочірнім підприємством "Оріль" та ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" укладено в письмовій формі без нотаріального посвідчення всупереч ч.1 ст.220 та ст.657 Цивільного кодексу України.
Вказане рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2011 року залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року (т.1, а.с.193).
При цьому, відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно не були внесені.
Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі №910/10830/13 за позовом ОСОБА_8 до Фонду Державного майна України, ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_12 підприємство "Промінь", м. Дніпропетровськ про визнання приватизації недійсною, яке набуло законної сили, встановлено, що гуртожиток, який знаходиться за адресою вул. Набережна Перемоги, 46 у м. Дніпропетровську, до початку приватизації та після її завершення не був у складі цілісного майнового комплексу підприємства "Оріль" (т.1, а.с.181 -188), що свідчить про те, що гуртожиток, частина якого, на думку відповідача, була в його власності, залишився у державній власності.
Апеляційний господарський суд враховує, що згідно ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З врахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що належними доказами не підтверджено право власності ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "ДП-КОМФОРТ" на спірне нерухоме майно, у зв'язку з чим відповідач не мав правових підстав розпоряджатися цим майном, передаючи його до статутного фонду іншої юридичної особи в якості внеску учасника господарського товариства.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, в позові слід відмовити.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.п.1, 2, 4 ст.105 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційні скарги Фонду Державного майна України, м. Київ і Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року у справі №904/10561/15 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, код ЄДРПОУ 34734281) на користь Фонду Державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7 248 грн. 16 коп. Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю "КП-КОМФОРТ" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, код ЄДРПОУ 34734281) на користь Прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 38) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7 248 грн. 15 коп. Видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
(Дата підписання постанови в повному обсязі 17.05.16 р.)