16.05.2016 року Справа № 904/10721/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю..
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №06 від 10.12.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі № 904/10721/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 45 780, 20 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів" основний борг у розмірі 39888, 24 грн., пеню у сумі 1994, 41 грн., 3% річних у розмірі 409, 81 грн., інфляційні втрати у сумі 1715, 18 грн. та 1170, 84 грн., витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду щодо часткового задоволення позову мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1173-ПУ-УМТС, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції. Зменшуючи суми пені, суд керувався помилкою в розрахунках.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що:
- п. 4.7 договору передбачено, що строк розрахунку за отриману продукцію згідно спірної видаткової накладної є таким, що не настав, оскільки строк оплати товару не пов'язаний з датою оформлення видаткової накладної, а пов'язаний з датою вказаною представником покупця в момент передачі продукції. Однак остання на видатковій накладній № 0000476 від 04.06.2015 відсутня;
- позивач не надав відповідачу рахунок на оплату поставленої продукції, в зв'язку з чим останній скористався своїм правом, передбаченим п. 4.5 договору, та затримав оплату поставленого товару;
- господарський суд не витребував у ТОВ "ДФНМ" документи, які підтверджують обсяг повноважень та право підпису комерційним директором видаткової накладної.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просила її задовольнити.
Відповідач правом участі в судовому засіданні 16.05.2016р. не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник в судовому засіданні вказали, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 39 888,24 грн. Факт видачі товару підтверджується товарно-транспортною накладною, а факт отримання довіреністю на ім'я ОСОБА_2 з підписами керівника та головного бухгалтера відповідача. Жодних претензій щодо якості товару від відповідача на адресу позивача не надходило. В обумовлений Специфікацією строк відповідач оплату не здійснив, та не здійснив і до цього часу. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
12.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів" (постачальник) та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) укладено договір поставки № 1173-ПУ-УМТС.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, в порядку та на умовах, передбачених договором, постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що йому поставляється, у відповідності до умов цього договору.
Згідно п.4.1. Договору, поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.
Товар поставляється на умовах поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору ( п.4.2 Договору).
Пункт 4.3 договору передбачає обов'язок постачальника щодо надання разом з товаром покупцю товаросупровідних документів, в т.ч:
- рахунок;
- податкову накладну;
- видаткову накладну;
- товаросупровідну накладну;…
Документи, крім податкової накладної, постачальник зобов'язується передати покупцю разом з продукцією.
Відповідно до п.4. 7 договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При постачанні автомобільним транспортом, датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця у видатковій накладній. При постачанні залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (узгоджене місце призначення поставки).
Ціни на продукцію, яку постачальник поставляє покупцю, визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору ( п.5.2 договору).
Конкретні умови оплати за поставлену продукцію за цим договором будуть узгоджуватись сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.4. договору).
19.05.2015р. сторонами підписано Специфікацію до Договору поставки, якою сторони визначили найменування продукції, її кількість та вартість, умови поставки. Загальна вартість поставки складає 39 888,24 грн.
Пунктом 5 Специфікації встановлено, що розрахунки за продукцію, яка поставляється постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач, на підставі довіреності від 28.05.2015 № 221875/п (арк. с. 19), прийняв продукцію згідно специфікації на загальну суму 39888, 24 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.06.2015 № РН-0000476 (далі - видаткова накладна), підписаною сторонами та скріпленою печатками підприємств (арк. с. 18).
Відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався за поставлений товар.
Сума основного боргу- 39888, 24 грн.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до умов договору відповідач повинен був здійснити оплату в період з 03.08.2015р. по 07.08.2015р. включно
Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав. Суд правильно стягнув суму заборгованості, заявлену в позові.
Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.8. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 04.08.2015 по 10.12.2015р. (125 днів) в розмірі 3766, 97 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки.
Перевіряючи розрахунок пені господарський суд вірно зазначив, що позивачем не враховано обмеження розміру пені, встановлено договором - не більше 5%, та неправильно визначений період, оскільки порушення строку оплати починається з 08.08.2015р., а не з 04.08.2015р., як вважає позивач.
Пеня з урахуванням 5% від вартості несвоєчасно сплаченої продукції складає 1 994,41 грн. та правильно стягнута судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував 3% річних за період з 04.08.2015р. по 10.12.2015р. в сумі 409,81 грн. та інфляційні втрати за період серпень - листопад 2015р. в сумі 1 715,18 грн.
Інфляційні втрати позивачем розраховані правильно.
Період нарахування позивачем 3% річних також визначено не правильно. Потрібно нараховувати з 08.08.2015р. по 10.12.2015р. Даний період складає 125 днів. І оскільки позивачем розрахунок здійснено за 125 днів, тобто фактично 08.08.2015р. по 10.12.2015р. і сума складає 409.,81 грн. то позовні вимоги в частині 3% річних та інфляційних правильно задоволені в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав та у зв'язку з наступним.
Обов'язок відповідача оплатити товар, за загальним правилом, виникає з моменту отримання товару або товаророзпорядчих документів, якщо інше не встановлено договором або законом отримання товару. Для встановлення даного моменту необхідно встановити дату отримання товару або товаророзпорядчих документів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що підписання видаткової накладної відповідачем без зазначення дати отримання товару свідчить про отримання товару у дату виписки видаткової накладної, що узгоджується із звичаями ділового обороту.
Згідно ст.ст.662, 666 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача у зв'язку з ненаданням разом з товаром документів, встановлених п.4.3. Договору ( в т.ч. рахунку) та встановлення розумних строків для їх передання.
Відповідачем в порядку ст..33 ГПК України не доведено належними та достатніми доказами порушення позивачем п.4.3. договору.
Матеріалами справи встановлено, що товар був прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків в повному обсязі.
Що стосується повноважень особи, яка підписала видаткову накладну з боку позивача, позивачем правомірність підписання не заперечується і підписання видаткової накладеної не спростовує факту поставки товару.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суд слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року у справі № 904/10721/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 17.05.2016р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Г.К.Дмитренко
__________________ ОСОБА_3