про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів
"13" травня 2016 р.№ 916/1221/16
За заявою (вх. № 4-11/16 11.05.2016) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" (вул. Промислова, 14А, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000)
до: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001) в особі Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014)
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Бездоля Д.О.
Представники:
від заявника: ОСОБА_1 (довіреність від 04.05.2016 б/н)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 20.10.2015 № 2347)
ЗМІСТ ПИТАННЯ: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" (далі - Заявник, Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просить суд витребувати у Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) належним чином засвідчену копію наказу № 543 від 24.03.2016, на підставі якого відбулося списання коштів з рахунків заявника: 1027164,93 грн. та 1750,68 доларів США.
Ухвалою суду від 12.05.2016 дана заява була прийнята до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 13.05.2016 о 12 год. 45 хв.
Розглянувши у судовому засіданні 13.05.2016 подану заяву, господарський суд дійшов висновку про наступне.
Підставою для вжиття запобіжних заходів заявник визначив наступні обставини:
- Банк самостійно незаконно списав з рахунку заявника грошові кошти. Підставою для такого списання Банк визначив договір від 28.12.2011 № 86 та наказ від 24.03.2016 № 543. Заявник готує позов про визнання недійсним вказаного наказу Банку та для його подачі до суду вважає необхідним, що витребування за даною заявою Товариства цього наказу Банку надасть Товариству можливість більш повно викласти обставини справи та додати до позовної заяви даний наказ Банку згідно з вимогами ч. 2 ст. 57 ГПК України;
- Банк на запит заявника не надав йому наказ від 24.03.2016 № 543 і останній побоюється, що подача даного наказу стане згодом утрудненою або взагалі неможливою, оскільки Банк може внести зміни до зазначеного наказу, знищити його або втратити.
Банк проти задоволення заяви Товариства заперечив, мотивуючи наступним:
- кошти були списані з рахунку заявника не на підставі наказу від 24.03.2016 № 543, а на підставі п. 2.8. договору від 28.12.2011 № 86. Вказаний наказ є внутрішнім розпорядчим актом Банку, виданим керівником управління Банку;
- даний наказ є у Банку і жодних підстав побоюватись, що цей наказ буде знищений чи втрачений немає;
- внутрішніми інструкціями Банку не передбачено надання внутрішніх розпорядчих документів Банку клієнтам.
Відповідно до ст.ст. 43-1, 43-2, ч. 3 ст. 43-3 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 432 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову. Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п.п. 12, 15 постанови від 17.10.2012 №12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” роз'яснив, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 433 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 431 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 433 і частини третьої статті 434 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу. Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази. Заява про витребування доказів має містити відомості про те, який доказ вимагається, підстави, з яких заявник вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами. У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433 ГПК; імовірності настання обставин, зазначених у статті 431 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Таким чином, господарський суд вважає, що запобіжні заходи вживаються судом з метою попередження порушення прав заявника та збереження доказів, подача яких згодом стане неможливою або утрудненою. Вжиття запобіжних заходів спрямоване на реальне виконання рішення суду, оскільки після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову. При цьому заявник повинен довести суду існування таких обставин, які змусили його терміново звернутись до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів, яка подається до пред'явлення позову.
У поданих суду заявником банківських виписках дійсно вказано, що списання коштів з рахунку заявника відбулось згідно з договором від 28.12.2011 № 86 та наказом від 24.03.2016 № 543.
Натомість, заявником не подано суду жодного доказу, що у разі подання заявником відповідного позову до суду подача даного наказу до суду може бути неможливою або утрудненою. Заявник в порядку ст. 38 ГПК України може заявити відповідне клопотання до суду, а не додання до позовної заяви цього наказу не підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду згідно з вимогами ст. 63 ГПК України, як пояснював заявник в судовому засіданні.
Також, заявником не подано суду жодного доказу, що невжиття запобіжного заходу порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою згідно з ст.ст. 43-1, 43-4 ГПК України для відмови у задоволенні заяви Товариства про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 43-1 - 43-4, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви (вх. № 4-11/16 11.05.2016) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА" про вжиття запобіжних заходів - відмовити.
2. Судовий збір в сумі 689,00 грн., сплачений квитанцією від 05.05.2016 № ПН277, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАВА".
Ухвала підлягає оскарженню.
Суддя Д.О. Бездоля