36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.05.2016 Справа № 917/335/16
за позовом Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628, вул.Горького, 48/75, м. Кременчук, Полтавська область,39600
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №77, АДРЕСА_1,39600
про стягнення грошових коштів в сумі 43 240,55 грн.
суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів в сумі 43240,55 грн. за договором №37/14 від 02.01.2014 року.
Позивач жодного разу повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи) вимоги ухвал суду у справі не виконав.
Відповідач також повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.
27.04.2016 року від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд відкласти слухання справи в зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору. До клопотання відповідач додав копію протоколу №1ПР від 13.04.2016 року.
28.04.2016 року від позивача до суду надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.
Суд ухвалою від 28.04.2016 року задовольнив клопотання сторін.
13.05.2016 року від позивача надійшла заява, в якій позивач з посиланням на статтю 63 ГПК України просить суд повернути позову заяву в зв'язку врегулюванням спору. Доказів такого врегулювання суду не подано.
Згідно з п. 9 ст. 63 ГПК України позовна заява підлягає поверненню, якщо до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору. Таким чином, заява про врегулювання спору, подана позивачем після порушення провадження у справі не може бути підставою для повернення позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.03.2016 року порушено провадження у даній справі та зобов'язано позивача надати суду оригінали документів, вказаних в додатку до позовної заяви (для огляду в засіданні), розрахунок суми позову, провести звірку розрахунків із відповідачем станом на час розгляду справи, підписаний сторонами акт звірки надати суду; докази часткової оплати відповідачем отриманих послуг, письмово повідомити про наявність чи відсутність судових рішень чи судових проваджень щодо предмету спору та інших документів, щодо спірних правовідносин чи питань, пов'язаних зі спірними правовідносинами.
Позивач повноважного представника в судове засідання жодного разу не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи) вимоги ухвал суду від 09.03.2016 року, від 31.03.2016 року та від 28.04.2016 року не виконав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК ( п. 3.9.3 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами ( п.3.13 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року).
Як роз'яснив ВГСУ у п.4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Всі витребувані судом в ухвалах документи та докази були необхідні для правильного вирішення спору по суті, а їх відсутність це унеможливлює.
В матеріалах справи відсутній розрахунок суми позову, на вимогу суду його не подано. Отже неможливо встановити з чого дана сума складається.
Крім того, відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Всі подані позивачем копії додатків до позову (письмові докази) не засвідчені належним чином, відмітка про засвідчення копій не містить прізвища, ініціалів і посади особи, яка засвідчила копії своїм підписом, а також дати засвідчення.
Згідно частини другої п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Відповідно до частини четвертої п.2.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК ( п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, обов'язок підтримувати позовні вимоги і доводити їх покладено на позивача. Строки розгляду справи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України закінчилися, тоді як позивач вимог суду не виконав.
Таким чином, представник позивача тричі не з'явився на виклик у засідання господарського суду, не подав докази, витребувані судом, що унеможливлює вирішення спору, а тому відповідно до вимог п. 5 ст. 81 ГПК України суд залишає позов без розгляду. Залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачу після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, знову звернутися з ним до суду в загальному порядку.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку залишити позовну заяву без розгляду згідно вимог п.5 ст. 81 ГПК України.
Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись статтями 32-34,36,43, 49, 81 (п. 5), 86 ГПК України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без розгляду.
2. Копії ухвали направити сторонам.
Суддя Тимощенко О.М.