73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
12 травня 2016 р. Справа № 923/319/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Безпечна Сквирського району Київської області
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка Херсонської області
про стягнення 41648грн. 89коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибули
від відповідача - уповноважена особа Мозговий А.В., довір. від 29.03.2016р.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (відповідач) 41648грн. 89коп., з яких - 25227,40грн. основного боргу, 5534,82 грн. пені, 10013,73 грн. втрат від інфляції та 872,94коп. 3% річних, посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договором № 1 про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 12.01.2015р.
Ухвалою від 21.04.2016р. розгляд справи відкладався.
Позивач в засідання суду не прибув, надіславши заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (замовник) укладено договір № 1 про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 12.01.2015р., за умовами якого (п. 1.2) позивач за плату і за рахунок відповідача виконує або організовує виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів відповідача автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Згідно з ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
З зазначеною нормою кореспондуються приписи статті 316 Господарського кодексу України та стаття 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Щодо вказаного виду правочинів чинним законодавством встановлена письмова форма договору (ч. 1 ст. 930 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Позивачем додано до позовної заяви копію договору № 1 про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 12.01.2015р., який не підписаний відповідачем. Однак, відповідач в засіданні суду підтверджує факт укладення між сторонами зазначеного договору.
Відповідно до п. 1.3 договору № 1 від 12.0.12015р. позивач має право для виконання замовлення відповідача залучати до виконання третіх осіб.
Згідно з п. 2.2 договору на кожні окремі транспортно-експедиторські послуги (ТЕП) оформлюється разовий договір-заявка, за формою узгодженою сторонами перед початком надання послуг, яка містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, відповідно до умов договору і яка після узгодження сторонами є невід'ємною його частиною.
Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що розмір оплати транспортно-експедиційних послуг (ТЕП) встановлюється в сумі, що включає в себе вартість провізної плати і винагороди, що належить експедитору, а також розмір зборів за виконання експедитором пов'язаних з організацією та здійсненням ТЕП, визначається за взаємною згодою сторін і фіксується у заявці.
Відповідно до п. 5.2 договору оплата послуг експедитора за кожну окрему ТЕП здійснюється замовником шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора на протязі 14 календарних днів з дня виконання ТЕП за умови надання експедитором у цей строк оригіналів документів, зазначених у п. 5.6 договору, що підтверджують виконання ТЕП.
Згідно з п. 5.6 договору по закінченні перевезення сторонами обмінюються оригінальними документами: оригінали рахунків, актів, товаро-транспортних накладних, податкових накладних у термін, що не перевищує 21 добу після виконання ТЕП.
На підставі договору сторонами 20.01.2015р. було підписано та скріплено печатками заявку №54 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом м. Каховка - Kozuchov (Республіка Польща), вантаж - цибуля чищена. Вартість фрахту згідно з п.п. 16, 17 заявки становить 1375 євро (по курсу НБУ на день розвантаження), безготівковий розрахунок протягом 5-ти банківських днів за оригіналами.
Позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 1 про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 12.01.2015р., він уклав договір перевезення вантажу від 16.01.2015р. з ТОВ "ТРАНС-КОВЕЛЬАВТО", а останній здійснив перевезення вантажу, на підтвердження чого позивачем надано копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 108642.
Позивач посилається на те, що він виставив відповідачу рахунок № 3а від 27.01.2015р. на суму 25227,40грн., який разом з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 108642, був отриманий відповідачем 01.04.2015р., про що свідчить підпис представника відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 25), але відповідач не сплатив за надані йому позивачем послуги.
Відповідач зазначає, що він не отримував від позивача оригіналів документів відповідно до п. 5.6 договору, а тому, враховуючи п. 5.2 договору, строк оплати ще не настав.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг не настав, виходячи з наступного.
Так, сторони в п. 5.2 договору домовились, що оплата послуг експедитора за кожну окрему ТЕП здійснюється замовником шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора на протязі 14 календарних днів з дня виконання ТЕП за умови надання експедитором у цей строк оригіналів документів, зазначених у п. 5.6 договору, що підтверджують виконання ТЕП.
Згідно з п. 5.6 договору по закінченні перевезення сторонами обмінюються оригінальними документами: оригінали рахунків, актів, товаро-транспортних накладних, податкових накладних у термін, що не перевищує 21 добу після виконання ТЕП.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. ст. 34 ГПК України).
Позивачем, в підтвердження виконання умов договору та направлення на адресу відповідача оригіналів документів, надано копію поштового повідомлення (а.с. 25). Проте, вказане поштове повідомлення свідчить лише про отримання відповідачем рекомендованого листа невідомого змісту. Іншої інформації, в тому числі щодо вкладень до цього листа, поштове повідомлення не містить. Таким чином, суд вважає зазначене поштове повідомлення неналежним доказом направлення на адресу відповідача оригіналів документів, передбачених договором. Жодного іншого доказу направлення на адресу відповідача або отримання останнім вказаних документів не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач, станом на час розгляду справи, не виконав умови договору щодо направлення оригіналів документів на адресу відповідача, а отже, зобов'язання відповідача оплатити надані позивачем послуги не настало.
За таких підстав, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 16.05.2016р.
Суддя В.П.Ярошенко