Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"12" травня 2016 р. Справа № 911/1085/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд»
про стягнення 9526,87 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 3336/18 від 19.11.2015 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач, АТ «СК «АХА Страхування») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі - відповідач) про стягнення 9526,87 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Chevrolet», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та «Mercedes», д/н НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ПАТ «СК «Скайд» згідно полісу ОСЦПВ № АІ/5543599, було пошкоджено застрахований у AT «СК «АХА Страхування» транспортний засіб «Chevrolet», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Позивач у відповідності з умовами договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в сумі 9526,87 грн.
Оскільки відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_3, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 9526,87 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Розгляд справи відкладався.
До господарського суду Київської області від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання № 1424К від 18.04.2016 р. про розгляд справи без участі представника відповідача, за змістом якого відповідач зазначив про часткове визнання позовних вимог в розмірі 9446,87 грн., за винятком мийки на суму 80,00 грн.
Також до господарського суду Київської області від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача № 161ОК від 11.05.2016 р.
У судовому засіданні 12.05.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судові засідання 18.04.2016 р., 12.05.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов, оформленого належним чином, до господарського суду від відповідача не надходило.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.05.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
30.03.2015 р. між AT «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 66726а5ка, відповідно до умов якого AT «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_4, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
09.08.2015 р. у м. Києві на перехресті вул. ОСОБА_4 та вул. Г. Дніпра відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу «Mercedes» ОСОБА_3
Судом встановлено, що згідно з умовами договору № 66726а5ка від 30.03.2015 р., на підставі страхового акту № 1.003.15.11484/VESK17928 від 18.08.2015 р. про виплату страхового відшкодування, позивачем було виплачено на користь страхувальника страхове відшкодування в сумі 9526,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 191247 від 19.08.2015 р., оригінал якого було оглянуто судом.
Зважаючи на той факт, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі полісу ОСЦПВ № АІ/5543599, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № ЛВ0019140 від 30.11.2015 р. з проханням компенсувати в порядку регресу витрати за страхове відшкодування на користь позивача. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без реагування, у зв'язку з чим AT «СК «АХА Страхування» і звернулось до суду з даним позовом.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 Закону України “Про страхування” розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Також слід зазначити, що у відповідності з приписами ст. 9 Закону України “Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з приписами статей 22, 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Згідно з п. 37.4 ст. 37 “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України “Про страхування”, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору здійснив виплату 9526,87 грн. страхового відшкодування, до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги.
Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 щодо автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем за полісом ОСЦПВ № АІ/5543599, відповідно до якого відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, то особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України, є саме відповідач.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. у справі № 910/14328/13.
Відповідно до рахунку на оплату № 5660 від 11.08.2015 р., виставленого на підставі калькуляції № 1.003.15.1 від 11.08.2015 р., складеної за допомогою автоматичної системи AUDATEX, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 9526,87 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем у заяві № 1424К від 18.04.2016 р., що надійшла засобами електронного зв'язку, зазначалося про те, що позовні вимоги визнаються відповідачем частково в сумі 9446,87 грн. за вирахуванням 80,00 грн. вартості мийки автомобіля.
Між тим, дані, зазначені у ремонтній калькуляції, відповідають вимогам, встановленим п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми AUDATEX, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування у повному обсязі, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Решта посилань сторін та наданих до матеріалів справи доказів наведених вище висновків суду не спростовують.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Дніпровська, будинок 4-А, офіс 3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, 8, код 20474912) - 9526 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 87 коп. витрат зі страхового відшкодування, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Повне рішення підписане 17.05.2016 р.
Суддя В.М. Бабкіна