12 травня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/307/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Пелехатої А.В.
сторін:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідач - не з'явився
треті особи - не з'явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівної
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
про визнання рішення протиправним та скасування його, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни від 07.04.2016р., індексний номер 29147337, про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 70,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіну Вікторію Михайлівну внести записи про скасування державної реєстрації прав, зробити відмітку про скасування державної реєстрації прав, яка відбулась на підставі рішення від 07.04.2016 р., індексний номер 29147337, та поновити записи про право власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 11.05.2016 р. відкрито провадження в адміністративній справі.
Одночасно з адміністративним позовом, позивачем також подано клопотання про забезпечення адміністративного позову у даній справі шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти дії по відчуженню нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, шляхом внесення Відповідачем - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування поданого клопотання представник позивача вказував, нотаріус, виконуючи функції державного реєстратора, переоформив належну позивачці квартиру АДРЕСА_1 на іпотекодавця (ОСОБА_4) на підставі Договору іпотеки від 05.06.2014р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Міхірьовою О.А. та зареєстрований у реєстрі за №1268.
Поряд з цим, зазначає, 27.04.2016 р. (тобто через 20 днів після попередньої реєстрації) тим же нотаріусом - Анохіною В.М., прийнято рішення про нову реєстрацію права власності на дану квартиру. На даний час власником квартири згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 27.04.2016р., № 599, що підтверджується довідкою за № 58326937 від 28.04.2016 р.
За наведених обставин, вважає, що необхідно забезпечити позов, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження квартири та відповідно порушення її прав та інтересів як власника майна, їх захист стане неможливим без вжиття таких заходів, а у випадку задоволення судом її позовних вимог і скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності - дуже ускладнить (потребуватиме докладення значних зусиль та витрат) або навіть зробить неможливим відновлення порушених прав та виконання судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача просила суд забезпечити адміністративний позов.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частинами 3 та 4 вищевказаної статті визначено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік форм забезпечення позову є вичерпним.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст. ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд звертає увагу, що для вжиття заходів забезпечення позову повинні існувати реальні обставини наведені у вказаній нормі. Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів та не наведено в клопотанні обставини, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, які б свідчили про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 КАС України,-
В задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала, згідно ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.К. Левицький
Ухвала в повному обсязі складена 17.05.2016 р.