про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
м. Черкаси
16 травня 2016 року Справа № 823/498/16
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову, поданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувсь фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якому просить:
- скасувати акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №892/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 24.02.2016;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2016 №0000052100 про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 грошового зобов'язання на загальну суму 17000,00 грн.;
- скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 01.04.2016 №6946/23-00-10-0210;
- скасувати рішення ДФС України про результати розгляду скарги №4115/А/99-99-10 від 21.04.2016.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддя вважає, що дану позовну заяву в частині позовних вимог про скасування акта перевірки №892/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 24.02.2016 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 №1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.
Відповідна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 №1619/10/13-09 "Щодо застосування норм процесуального права"; постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 109, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування акта №892/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 24.02.2016 перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.І. Орленко