Копія
Справа № 822/745/16
12 травня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є.
при секретаріМазій І.В.
за участі:позивача, представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 15.10.2015 № 41132-17, яким йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає діючому законодавству і підлягає скасуванню, оскільки автомобіль, що належить позивачу зареєстрований у 2010 році, а тому в 2015 році не міг бути об'єктом оподаткування в розумінні ст. 267 ПК України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль марки Mitsubishi pajero WG; реєстраційний номер НОМЕР_1; об'єм двигуна 3200, 2010 року випуску, дата первинної реєстрації 24.12.2010.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому у відповідності до пп.267.6.2. п.267.6. ст.267 ПК України позивачу винесене податкове повідомлення - рішення від 15.10.2015 № 41132-17 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Досліджуючи правомірність прийнятого повідомлення-рішення, суд виходив з наступного.
01.01.2015, набрав чинності Закон, яким шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
В силу п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
При цьому, п.п. 267.8.1. цієї ж статті передбачено, що транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, враховуючи, що автомобіль позивача 2010 року випуску, почав експлуатуватися 24.12.2010, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.
У відповідності до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем 15.10.2015, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що невинесення податкового повідомлення-рішення до 01 липня не звільняє ОСОБА_3 від обов'язку сплатити транспортний податок.
Таким чином, приймаючи 15.10.2015 податкове повідомлення рішення № 41132-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.
Водночас, будь-яких змін до ПК України на момент винесення податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми ст.267 ПК України є чинними та не визнані не конституційними, а отже підлягають застосуванню.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).
Законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 року.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. відповідає положенням ПК України та є правомірним, відтак позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд -
ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2016 року 10:30
Постанова не набрала законної сили
Суддя/підпис/М.Є. Ніколайчук
"Згідно з оригіналом" Суддя М.Є. Ніколайчук