Копія
Справа № 822/585/16
10 травня 2016 року 16:45м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБожук Д.А.
при секретаріГненній Ю.І.
за участі:позивача - ОСОБА_4 представника відповідача - Мазуркевича Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.
ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4І.) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі по тексту - відповідач) у якому просить:
- визнати позицію відповідача, викладену у довідці, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства;
- зобов'язати відповідача зарахувати до календарної вислуги років підполковнику юстиції ОСОБА_4 час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі (Київський університет імені Тараса Шевченка) після закінчення якого присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки і 6 місяців для: 1) обрахування вислуги років для виходу, нарахування та виплати пенсії; 2) виплати надбавки за вислугу років; 3) визначення та надання днів щорічної основної відпустки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесені зміни у ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, щодо порядку нарахування вислуги років для осіб, які навчалися у цивільних вищих навчальних закладах. Посилаючись на ч.2 ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач зазначив про наявність підстав для зарахування до календарної вислуги років часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі (Київський університет імені Тараса Шевченка) після закінчення якого присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки і 6 місяців. Також позивач вказав, що звертався до відповідача з рапортом щодо здійснення перерахунку календарної вислуги років, проте йому було відмовлено у здійсненні перерахунку, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав викладених в письмових запереченнях та в доповненнях до них. Зазначив, що додаткове зарахування часу навчання у цивільних вищих навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання здійснюється виключно при призначенні пенсії. Вказав, що оскільки позивачем не ініціюється його звільнення з військової служби, відповідачем правомірно відмовлено у зарахуванні до вислуги років періоду навчання позивача в Київському університеті імені Тараса Шевченка. У наданих суду запереченнях посилався на ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.2 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", практику Верховного Суду України.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з огляду на наступне.
Суд встановив, що підполковник юстиції ОСОБА_4 проходить службу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, що підтверджується довідкою від 07.04.2016 №675.
У 1998 році ОСОБА_4 закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство", що підтверджується дипломом КВ №10460643, копія якого міститься в матеріалах справи.
28.01.2016 позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив зарахувати до календарної вислуги років період навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Підставою для звернення з даним рапортом слугували внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни у ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно довідки, виданої за результатами розгляду запиту, позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку вислуги років із врахуванням періоду навчання у цивільному вищому навчальному закладі. Зміст даної довідки стверджує, що позивачу відмовлено у перерахунку вислуги років з посиланням на ч.2 ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Підставою для звернення позивача з даною позовною заявою слугувало внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Нормами Закону №2262-XII було змінено порядок нарахування вислуги років для осіб, які навчалися у цивільних вищих навчальних закладах.
Преамбулою Закону №2262-XII, визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Згідно з ст.17 Закону №2262-XII, до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Отже, до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 №21-411а14.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Аналогічне правове регулювання, як і в ст.17 Закону №2262-XII, передбачено п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992.
За змістом наведених правових норм, суд приходить до висновку, що якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років осіб, звільнених з військової служби при призначенні їм пенсії.
Разом з тим суд звертає увагу, що норми Закону № 2262-XII не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки час навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу додатково зараховується у випадку призначенні пенсії, особі, яка перебувала на військовій службі. Тобто тій особі, яка уже звільнена з військової служби.
Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст.69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
Суд враховує, що витребуваний у відповідача атестаційний лист, яким підтверджується присвоєння ОСОБА_4 офіцерського звання після закінчення Київського університету імені Тараса Шевченка до вступу на військову службу не був наданий, в зв'язку з його відсутність у відповідача. Разом з тим сторонами факт присвоєння позивачу офіцерського звання не заперечується та визнається.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу положень ст.17 Закону №2262-ХІІ, суд приходить до висновку, що норми вказаного закону застосовуються для призначення пенсії звільненій з військової служби особі.
Суд враховує, що позивач перебуває на військовій службі, звільнення з військової служби позивача не розглядається та ним не ініціюється, дій щодо призначення ОСОБА_4 пенсії останнім не вчиняються. Зазначений факт не заперечується позивачем.
Отже, до даних спірних правовідносин не може бути застосовані норми Закону №2262-XII.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати до календарної вислуги років підполковнику юстиції ОСОБА_4 час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі після закінчення якого присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки і 6 місяців для не належать до задоволення.
Статтею 162 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи.
З врахуванням змісту ст.162 КАС України, суд не наділений повноваженнями визнання позиції відповідача, викладеної у довідці, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, позовна вимога щодо визнання позиції відповідача, викладеної у довідці, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства не належить до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 13.05.2016. < чи набрала законної сили >
Суддя/підпис/Д.А. Божук
"Згідно з оригіналом" Суддя Д.А. Божук