Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
09 березня 2016 р. № 820/424/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника відповідача - Гаспарян А.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"
до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 26 серпня 2015 року №0000032200 форма "В 2", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 326073,00 грн.;
- судові витрати в сумі 4891,10 грн. покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2015 року Куп'янською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області складено акт №37/20-26-22-09/30885580 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Колодязнянське" (код ЄДРПОУ 30885580) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 р. по 31.03.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 р. по 31.03.2015 р.", за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2015 року №0000032200. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Колодязнянське" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за відсутністю представника позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. (а.с.144).
Представник відповідача - Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні позов не визнав. У письмових запереченнях на позов (а.с.140-141), зазначив що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.04.2002 р., код - 30885580. (а.с.10-14).
На обліку як платник податків підприємство перебуває в Куп'янській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
На підставі наказів від 07.07.2015 р. № 28, та 21.07.2015 р. №56, виданих Куп'янською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське", код ЄДРПОУ - 30885580, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 по 31.03.2015 р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 р. по 31.03.2015 р.
Результати перевірки оформлені актом №37/20-26-22-09/30885580 від 04.08.2015 р. (а.с.21-89).
За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Колодязнянське", порушено:
1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.03.2015 р. в сумі 34018 грн., в т.ч. занижено ПДВ за червень 2014 на 6543 грн., за серпень 2014 р. на 1644 грн., за вересень 2014 р. на 220 грн., за грудень 2014 р. на 9516 грн., за лютий 2015 р. на 29534 грн., за березень 2015 р. на 6302 грн. та завищено суму ПДА за жовтень 2014 р. на 9697 грн. та за листопад га 10044 грн.;
2) п.44.1 ст.44, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, пп.209.15.1 ст.209.15 ст.209, п.15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ за Податковою декларацією з податку на додану вартість 0121 (ст.209 Податкового кодексу України), яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за період з 01.07.2013 по 31.03.2015 р. в сумі 2267189 грн., в т.ч. за вересень 2014 р. на 1017912 грн., за жовтень 2014 р. на 955179 грн., за листопад 2014 р. на 93623 грн., за січень 2015 р. на 17297 грн., за лютий 2015 р. на 28766 грн., за березень 2015 р. на 154412 грн.;
3) п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200, п.15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в частині того, що ТОВ "Колодязнянське" не відобразило залишок від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашено податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів, або не брало участі у розрахунках бюджетного відшкодування, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2014 р. в сумі 326073 грн.;
4) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено завищення задекларованого показника по рядку 19 декларації "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду" та відповідно встановлено зменшення задекларованого показника по рядку 24 Декларації з ПДВ скороченої (ст.209 Податкового кодексу України) "Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" за березень 2015 року на 120528 грн.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 26.08.2015 р. №0000032200, яким ТОВ "Колодязнянське" виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ "Колодязнянське" та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 326073,00 грн. (а.с.15).
Не погодившись з висновками акту перевірки та вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, підприємство позивача оскаржило їх до ГУ ДФС у Харківській області та до ДФУ України.
Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області №3444/10/20-40-10-04-14 від 19.10.2015 р. (а.с.112-115), та рішенням ДФС України №27484/6/99-99-10-01-04-25 від 27.12.2015 р. (а.с.122-127) податкове повідомлення-рішення Куп'янської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №0000032200 від 26.08.2015 р. залишено без змін, а скарги підприємства - без задоволення. (а.с.37-39).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №№37/20-26-22-09/30885580 від 04.08.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:
24.07.2014 року між позивачем - ТОВ "Колодязнянське" та Компанією "Долрадо Корпю" укладено контракт №24/3-07-14 на поставку насіння ріпаку українського походження першого та вищого класу врожаю 2014 року.
Підприємством відвантажено на експорт зазначений товар, що підтверджується ВМД №002327 від 23.10.2014 року на загальну суму 736561,89 доларів США, що становить еквівалент 9540599,25 грн.
Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем зобов'язань за вказаним вище правочином.
На підставі вищезазначених документів, які оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства, ТОВ "Колодязнянське" включило до податкового кредиту за листопад 2014 року суму 326073,00 грн.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що з огляду на положення п. 15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції на дату проведення зазначеної експортної поставки товару), операції з вивезення у митному режимі експорту зернових культур та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також аграрним фондом у разі їх придбання з податком, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку.
Відповідно до положень п.209.4. ст.209 ПК України, при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.
При цьому, ключовим словосполученням у даній нормі є словосполучення «має право», що не слід ототожнювати з обов'язком такого платника податку.
Станом на дату заповнення і подання платником податку декларації з ПДВ за жовтень 2014 року діючим був Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 N 678 (далі - наказ № 678).
Відповідно до п.5 розділу V наказу № 678 у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121 -0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110.
Таким чином, як встановлено судовим розглядом, фактично позиція податкового органу базується на приписах п.5 розділу V наказу №678 та п.209.4 ПК України.
Проте, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та законами України, іншими нормативними актами.
Слід звернути увагу, що у рядку 16 декларації відображається коригування податкового кредиту (п.5 розділу V наказу № 678).
Обов'язковість та процедура коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту визначено лише ст. 192 Податкового кодексу України.
З огляду на те, що ТОВ "Колодязнянське" є сільськогосподарським підприємством, необхідно також враховувати положення п.п.«б» п.п.209.15.1. п.209.15 ст.209 ПК України.
Положеннями п. 192.1. ст.192 ПК України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до п.п."б" п.п.209.15.1. п.209.15 ст.209 ПК України, у разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Вказана норма, як і будь-яка інша, у тому числі, п.209.4 ст.209 ПК України, котрими регламентовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, не зобов'язує платника податку проводити коригування правильно відображеного податкового кредиту, пов'язаного з виробництвом сільськогосподарської продукції, яка була в подальшому експортована таким суб'єктом.
Положення п.5 розділу V наказу № 678 визначено тільки спосіб реалізації п.209.4 ст.209 ПК України.
Крім того, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено загальний порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення відповідно до якого: « 200.7 Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації».
Отже, тільки платник податків приймає рішення, чи отримувати йому бюджетне відшкодування з ПДВ, за наявності такого права. У контролюючого органу відсутні права на прийняття такого рішення замість платника податків.
Крім того слід вказати, що відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, це «презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу».
Згідно пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів підприємств. Відповідно до ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Вказане вище свідчить про те, що посилання на п.209.4 ст.209 ПК України в акті перевірки є безпідставними, а підзаконний нормативно-правовий акт, як то - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, не може покладати додаткових обов'язків на платника податку ніж ті, що визначені нормами закону, якщо платником податку не приймалось рішення про реалізацію свого права на бюджетне відшкодування.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Враховуючи викладене, ТОВ "Колодязнянське" не допущено порушення п.198.3 ст.198, п.151 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, а висновки, яких дійшли перевіряючі за результатами перевірки викладеного питання, є помилковими.
Частиною 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що «у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на їсть якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу».
Крім того, п. 56.21 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що «у разі коли норма цього чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
Як зазначено в акті перевірки, контролюючим органом не заперечується наявність первинних документів, податкових накладних, митних декларацій, документів бухгалтерського та податкового обліку у ТОВ «Колодязнянське», досліджено їх при проведенні перевірки та кожен з них відображено в акті.
Відповідно до ч. З ст. 72 КАСУ «обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання».
З огляду на зазначене слід дійти висновку, що судження, викладені в Акті перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 26.08.2015р. № 0000032200 форма «В2», на підставі вказаних висновків, - протиправним.
Таким чином, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське".
За таких підстав, позов слід задовольнити.
Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 26 серпня 2015 року №0000032200.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" (місцезнаходження: 62713, Харківська обл., Дворічанський р-н, с.Колодяжне, вул. радянська, буд.4А, код ЄДРПОУ - 30885580) судовий збір у розмірі 4891 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 63707, Харківська обл., м.Куп'янськ, вул. Харківська, буд.99, код ЄДРПОУ 39791428).
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений в п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.
Суддя Панченко О.В.