ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань забезпечення адміністративного позову
11 травня 2016 року Справа № 813/1362/16
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді: Кузана Р.І.
секретар судового засідання Перчак С.В.,
з участю:
відповідача Барбуляк Х.М.,
представників:
позивача ОСОБА_2,
третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позивачем через канцелярію суду подано та підтримано представником в судовому засіданні клопотання про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, пов'язані з державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень, відносно нерухомого майна - будівлі виробничого корпусу АДРЕСА_1, загальною площею 4103 кв.м. реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 281696546101.
Відповідач щодо задоволення клопотання про забезпечення позову поклався на розсуд суду.
Представники третіх осіб в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили.
При вирішення клопотання позивача суд виходив з наступного.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами 3, 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову за клопотанням одного учасника адміністративного процесу - позивача, з метою захисту саме його прав, свобод чи інтересів, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або шляхом заборони вчиняти певні дії. При цьому, накладення заборони на вчинення певних дій повинно бути пов'язано з предметом позову і така заборона повинна забезпечувати відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.
Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 29229709 від 13.04.16р. стосовно передачі у приватну власність ОСОБА_6 будівлі виробничого корпусу АДРЕСА_1.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо цього майна суд враховує, що згідно з наведеними вище положеннями законодавства заходи забезпечення адміністративного позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обраний позивачем спосіб забезпечення позову, на переконання суду, не спрямований на забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а швидше спрямований на вирішення інших суперечок, які існують між позивачем та третіми особами. Позивач у цій справі не доводить своїх прав на це майно, а лише вказує на порушення його прав у результаті протиправної, на його думку, перереєстрації такого.
Так, судом встановлено, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_7 наявний спір щодо стягнення заборгованості за договором позики, який перебуває на розгляді у Сихівському районному суді міста Львова, і в межах цієї справи судом, в порядку забезпечення позову, накладено арешт на вказане вище майно.
Отже, системний аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що заявлений позивачем у клопотанні спосіб забезпечення позову не відповідає вищезазначеним законодавчим критеріям та принципам інституту забезпечення позову, оскільки не є пов'язаним з заявленими позовними вимогами. Крім цього, суд зазначає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, однак позивачем у клопотанні наведено лише свої припущення щодо можливого заподіяння шкоди його правам та інтересам. Доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі та неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів позивачем не надано.
З огляду на вказане та з урахуванням предмету спору, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
У відповідності до Закону України "Про судовий збір" підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її отримання до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Кузан Р.І.