Справа № 265/7437/15-ц
Провадження № 2/265/252/16
12 травня 2016 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Копилової Л. В.,
при секретарі - Єфремовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради, орган опіки та піклування Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради, орган опіки та піклування Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, посилаючись на те, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 02.03.2013 року по 30.06.2015 року. Від сумісного проживання з відповідачкою у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30.06.2015 року з нього на користь відповідачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частки усих видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.06.2015 року і до досягнення повноліття дитини. А рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 2015 року з нього на користь ОСОБА_2 були стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1/7 частки від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02.06.2015 року і до досягнення сином трьох років.
З моменту реєстрації шлюбу та до моменту його розірвання вони проживали по АДРЕСА_3. Однак після розірвання шлюбу він став проживати окремо від відповідачки, у своїх батьків - в квартирі АДРЕСА_1. Їх малолітній син після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачкою.
Рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина він виконує в повному обсязі та заборгованості по аліментам не має, крім матеріального утримання дитини згідно з рішенням суду він добровільно придбаває йому іграшки і одяг.
Фактично з моменту розлучення, у нього з відповідачкою почалися непорозуміння щодо його участі у вихованні сина, його відвідуванні, усі його спроби, нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідачка перешкоджає йому бачитися із сином, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які він не можє нормально зустрічатися з ним. Він, працює у ТОВ «Метінвест - МВМЗ» економістом першої категорії по логістиці, характеризується за місцем роботи та проживання виключно позитивно, алкогольні напої чи наркотичні засоби не вживає, має стабільну заробітну плату у розмірі 5 000 грн. На даний час у трикімнатній квартирі де він мешкає разом із батьками є окрема кімната для сина - спальня, яка обладнана під дитячу кімнату, з необхідними меблями (ліжком, письмовим столом та іншими речами), є дитячі іграшки, де він разом із сином може проводити час та приймати участь у його вихованні і спілкуватися з ним.
В зв'язку з тим, що він має достатні умови для проведення зустрічей із сином, просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у вільному спілкуванні із сином та визначити спосіб його участі у спілкуванні з дитиною шляхом надання побачень із сином з понеділка по п'ятницю з 16-30 годин до 18-00 годин за місцем мешканням дитини та передачі йому дитини для побачень кожну суботу та неділю місяця з 10-00 до 18-00 години.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також позивач пояснив суду, що з січня місяця 2016 року він телефонував відповідачці і намагався зустрітитися зі своїм сином, на що вона відмовляла. Згоден з висновком органу опіки та піклування про надання йому побачень із сином в неділю з 10 год. 00 хв. до 16 год.00 хв. за місцем його проживання. А також погоджується на вимоги відповідачки перші декілька неділь такі побачення здійснювати в її присутності, для того, щоб малолітній син зміг звикнути до нього.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Відповідачка пояснила суду, що перешкод позивачеві у спілкуванні з сином вона не чинить. Погоджується на запропонований органом опіки та піклування графік спілкування позивача із сином, однак вказала на те, що дитина досить маленька, тривалий час не спілкувалася з батьком, тому хоча б перші декілька неділь за місцем його проживання при їх спілкуванні була присутня і вона.
Представник третьої особи - Халайджан К.А. не заперечувала проти встановлення позивачу графіку спілкування з сином, однак не такого, який просить сам позивач в позовній заяві. Це питання розглядалося на засіданні органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації і враховуючи вказані обставини, комісія надала висновок про встановлення позивачу графіку зустрічей з сином, а саме: з понеділка по п»ятницю з 16 год. 30 хв. до 18 год.00 хв. за місцем постійного проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 та в неділю з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_2. Просила суд прийняти рішення з максимальним врахування інтересів дитини.
Представник органу опіки та піклування - Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради на розгляд справи не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність та просив суд прийняти рішення з максимальним врахування інтересів дитини.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 02 березня 2013 року по 30 червня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення суду.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 червня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 червня 2015 року і до повноліття дитини.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/7 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 02 червня 2015 року і до досягнення дитиною - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Згідно довідки про заробітну плату, позивач ОСОБА_1 за період з липня 2015 року по січень 2016 року отримав заробітню плату в сумі 21 435,74 грн.
Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками.
За характеристикою виданою 13 січня 2016 року ТОВ «Метінвест МРМЗ» ОСОБА_1 працює на посаді провідного економіста з 01.10.2013 року. За період роботи зарекомендував себе як грамотний і кваліфікований фахівець, ефективний працівник, якісно виконує свої обов'язки. Не має дисциплінарних стягнень, характеризується як людина відповідальна і цілеспрямована, працьовитий, бере активну участь в організації культурного дозвілля членів трудового колективу.
Як вбачається з довідки ЖБК «Комсомолец» від 21 грудня 2015 року за адресою: АДРЕСА_2, разом з відповідачкою ОСОБА_2 проживає її син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно характеристики, виданої Маріупольським державним університетом, ОСОБА_2 навчається на ОКР «Спеціаліст» в Маріупольському державному університеті з 01 вересня 2015 року. За час навчання вона зарекомендувала себе як здібна, ініціативна та дисциплінована студенка. Характеризується високим ступенем відповідальності, постійно працює над самовдосконаленням, старанна, тактовна, доброзичлива у спілкуванні, має організаторські здібності, користується повагою викладачів та студентів.
З акту обстеження умов проживання позивача ОСОБА_1 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 створені усі необхідні житлово-побутові умови для проживання та виховання малолітнього сина - ОСОБА_3.
З висновку органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації міста Маріуполя від 16 березня 2016 року вбачається, що мати малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2, має добрі умови проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.
Враховуючи те, що на запити служби у справах дітей стосовно малолітнього ОСОБА_3 надійшла інформація дитячого виховного закладу №114 та Центру № 2 первинної медико-санітарної допомоги № 6 м.Маріуполя, згідно з якою вихованням та доглядом за дитиною займається мати. Протягом року хлопчик двічі хворів. Призначення лікування дитини мати виконувала своєчасно та в повному обсязі. За результатами психологічної діагностики родини, проведеної психологами, встановлено, що загальний фон його настрою відповідає ситуації, але тривожність має дещо підвищений рівень. За спостереженнями виявлено, що прихильність хлопчика в більшій мірі схиляється до матері, що відповідає віковим особливостям дитини. Мати - ОСОБА_2 не проти зустрічей та змістовного спілкування батька і його рідні з сином, але висловлює бажання бути присутньою під час цих зустрічей. Батько - ОСОБА_1 проявляє інтерес до дитини, прагне приймати участь у виховному процесі.
З урахуванням вищенаведеного та за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, максимально враховуючи інтереси дитини вважають за доцільне рекомендувати визначити участь ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_3 та спілкуванні з ним, встановивши наступний порядок спілкування з дитиною: з понеділка по п'ятницю з 16-30 години до 18-00 годин за місцем постійного проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2; в неділю з 10-00 годин до 16-00 годин за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1, без присутності матері малолітнього ОСОБА_3.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих адміністративних заходів.
Згідно ст.1 Закону України „Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою (ст.142 Сімейного кодексу України).
Згідно ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.157 Сімейного кодексу України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Таким чином, питання виховання дитини батьки вирішують спільно, позивач ОСОБА_1 зобов'язаний брати участь у вихованні його дитини і має право на особисте спілкування з сином, а відповідачка ОСОБА_2 не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у його вихованні.
Однак при розгляді справи позивачем ОСОБА_1 не підтверджені належними та допустими доказами відповідно до ст.60 ЦПК України ті обставини, що відповідачка створює йому перешкоди та перешкоджає у спілкуванні і вихованні сина. Більш того, сам позивач пояснив суду при розгляді справи, що окрім телефонних дзвінків з січня 2016 року він ніяких заходів для зустрічей із сином не вживав.
Відповідно до ст.159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участь одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.3 ст.291 ЦК України фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.
Оскільки це право має немайновий характер, фізична особа не може бути його позбавлена.
З урахуванням відносин, які склалися між сторонами по справі, особи позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2, а також інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку про те, що з урахуванням принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин та пріоритетного інтересу дитини на підтримку зв'язків з батьком, недопущення порушення права позивача на виховання, позивачу ОСОБА_1 має бути визначено спосіб участі у спілкуванні з сином, зокрема, встановлено графік зустрічей з ним.
При встановленні конкретного графіку такого спілкування суд приймаючи до уваги пояснення сторін, а також обставини справи, вважає, що порядок зустрічей позивача с сином, який він просив встановити у поданому позові, суперечить інтересам дитини виходячи з того, що малолітня дитина проживає разом з матір»ю на території іншого району, і враховуючи права матері відносно малолітньої дитини, приходить до висновку про встановлення позивачу графіку спілкування з сином, визначеного у висновку органу опіки та піклування від 16 березня 2016 року, а саме: з понеділка по п»ятницю з 16 год. 30 хв. до 18 год.00 хв. за місцем постійного проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2; в неділю з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_2.
Разом з цим суд враховуючи вік дитини, а також той факт, що батько дитини певний час не спілкувався з сином, вважає з метою налагодження контакту малолітньої дитини з батьком, дві зустрічі в перші дві неділі з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., після набрання рішенням суду законної сили, за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 здійснювати в присутності матері ОСОБА_2.
На підставі ст.ст.141,150,157, 159 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 60,212-218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради, орган опіки та піклування Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, задовольнити частково.
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини - малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши наступний порядок спілкування з дитиною:
- з понеділка по п»ятницю з 16 год. 30 хв. до 18 год.00 хв. за місцем постійного проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2;
- в неділю з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_2.
З метою налагодження контакту малолітньої дитини з батьком, дві зустрічі в перші дві неділі з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., після набрання рішенням суду законної сили, за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 здійснювати в присутності матері ОСОБА_2.
В іншій частині задоволення позову, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя__________________