Єдиний унікальний номер 219/532/16-ц Номер провадження 22-ц/775/821/2016
Суддя 1 інстанції:Букрей С.П.
Категорія 39 Доповідач: Новосьолова Г.Г.
12 травня 2016 року м. Бахмут
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосьолової Г.Г.,
суддів: Кішкіної І.В.,Новосядлої В.М.,
за участю секретаря Ротар Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту,
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2016 року було забезпечено позов у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, а саме:
- було заборонено приватному нотаріусу Артемівського міського нотаріального округу Дубровському В.М. здійснювати дії по видачі свідоцтва ОСОБА_1 про право на спадщину за заповітом у зв'язку із смертю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, до закінчення судового розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову і скасувати заборону приватному нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину з наступних підстав:
- постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог стосовно того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду,
- ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 209 ЦПК України,
- посилання суду першої інстанції на наявність відкритої спадкової справи на майно після смерті матері не може бути належною підставою для заборони нотаріусу вчиняти певні дії.
У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та скасувати заборону на вчинення певних дій.
У судове засідання апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення на сайті судова влада України, апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2016 року про розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, яке призначене на 12 травня 2016 року на 12 годину (а.с.48-49).
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
22 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він і відповідач є братами.
1 липня 2015 року померла їх мати ОСОБА_5.
Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку, який розташований у м. Артемівську, провулок Кирпичний,11.
27 жовтня 2015 року позивач подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері.
Від нотаріуса йому стало відомо про те, що за життя матір'ю 21 вересня 2012 року був посвідчений заповіт відповідно до якого відповідач є спадкоємцем за заповітом.
В грудні 2015 року відповідач також звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Згідно із Витягом із реєстру Спадкових справ на майно ОСОБА_5 заведена спадкова справа ( а.с.3).
Позивач просив визнати недійсним заповіт, посилаючись на недієздатність матері і не розуміння нею своїх дій.
5 лютого 2016 року позивачем була подана заява про забезпечення позову, а саме про заборону приватному нотаріусу Артемівського міського нотаріального округу Дубровському В.М. видавати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, до закінчення судового розгляду (а.с.4-5).
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що є підстави вважати, що не забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду.
Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним і відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 152 ЦПК України, згідно із яким одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.
Згідно із пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала суду про заборону приватному нотаріусу Артемівського міського нотаріального округу Дубровському В.М. здійснювати дії по видачі свідоцтва ОСОБА_1 про право на спадщину згідно заповіту, у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, до закінчення судового розгляду, постановлена із дотримання норм процесуального права.
Підстав для її скасування не встановлено.
Згідно із пунктом 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Довід апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог стосовно того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому безпідставно заборонив нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину є необґрунтованим, оскільки звернення позивача до суду з позовом про визнання заповіту недійсним свідчить про наявність спору між сторонами щодо спадкового майна.
При наявності спору між сторонами у відповідності до статті 42 Закону України «Про нотаріат» та глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції N 296/5 від 22 лютого 2012 року вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом, а тому довід апеляційної скарги про те, що у суду першої інстанції не було підстав для заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину є необґрунтованим.
Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: