Справа № 219/4592/16-ц
13 травня 2016 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у правах дітей управління молодіжної політики Артемівської міської ради про надання дозволу на тимчасові виїзди за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у правах дітей управління молодіжної політики Артемівської міської ради про надання дозволу на тимчасові виїзди за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька , в якій відповідно до ст..4 ч.2 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в,їзду в Україну громадян України», п.18 Правил оформлення та видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон та проїзних документів дитині, їх тимчасового затримання та вилучення, затв. Постановою КМУ № 231 від 31.03.1995р., просить надати їй дозвіл на тимчасові поїздки по території України, АР Крим та виїзду до Російської Федерації, в період з 01.07.2016р. по 30.06.2017р., з неповнолітньою онукою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька дитини ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1.
Позовна заява не повністю відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Так, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 дозвіл на виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється:
за згодою обох батьків;
на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
та може бути надано із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Зміст позовної заяви, її резолютивна частина не визначає, до якої держави ( окрім РФ) та на який відповідний часовий проміжок перебування у конкретній державі просить надати дозвіл позивач, мета конкретного виїзду. При цьому, зазначені територія України та АР Крим, і тому вимоги підлягають уточненню та обґрунтуванню.
Також, необхідно обґрунтувати право звернення до суду саме позивача ( як бабусі, з урахуванням норм СК України що обов,язків та прав саме батьків) , а також, уточнити коло сторін та третіх осіб.
Відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує вимоги, а саме, попереднього звернення до відповідача про надання відповідної згоди ( листи , телеграми, тощо).
Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України,
Дійсну позовну заяву залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути вказані недоліки позову у п,ятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали і роз*яснити, що інакше позов буде визнано неподаним і повернут позивачу.
ОСОБА_4