Справа № 758/6044/16-ц
13 травня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру,-
Заявниця звернулася до суду із заявою про скасування арешту на квартиру.
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вже зазначалося вище, заявниця звернулася до суду із заявою про скасування арешту на квартиру і обґрунтовуючи свої вимоги посилається на ст. 154 ЦПК України.
Так за приписами статті 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Зі змісту зазначеної норми ЦПК України вбачається, що дійсно суд, який забезпечив відповідний позов, має право вирішити питання про скасування таких заходів забезпечення.
Тобто в порядку визначеному даною нормою закону може вирішуватися лише питання скасування саме заходів забезпечення позову визначених, зокрема ст. 152 ЦПК України та застосованих судом під час розгляду відповідної цивільної справи. Скасування обтяжень на майно накладених іншими органами, в порядку ст. 154 ЦПК України є не допустиме та вирішується в іншому порядку, визначеному чинним законодавством України.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону, заявницею своїй заяві не викладено в повній мірі обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, зокрема заява не містить відомостей про те, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала будь-яка цивільна справа в межах розгляду якої було накладено арешт на спірну квартиру (заявницею не обґрунтовано наявності в неї суб'єктивного права на звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку визначеному ст. 154 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 118, 119, 120, 121, 154 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру - залишити без руху.
Надати заявниці строк в 3 (три) дні з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити заявниці, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали заяви будуть вважатись неподаними і повернуті їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко