печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20254/16-к
27 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого слідчого слідчої групи ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .,
27.04.2016 року у провадженні слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 , надійшло клопотання сторони кримінального провдження старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_5 , погодженне прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014110100000089, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 3, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 146 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2013 року в м. Києві розпочалися масові акції протестів громадян, у зв'язку із невжиттям чинною владою заходів щодо забезпечення захисту фундаментальних прав людини та відмови від Євроінтеграційного курсу держави.
Після невдалих спроб локалізувати акції протесту на Євромайдані в м. Києві, представники влади та силових структур, вирішили залучити до боротьби з їх учасниками, представників криміналітету з різних регіонів країни, а також спортсменів та фізично розвинених осіб, згуртувавши їх під виглядом роботи в охоронних приватних структурах. Діючи через довірених осіб, представники влади забезпечували фінансування для незаконного впливу на організаторів та активних учасників акцій протестів шляхом їх залякування, спричинення тілесних ушкоджень та вчинення щодо них інших протиправних дій. В результаті, залучені на платній основі особи, діючи за вказівкою та сприянням представників владних та силових структур вчинили ряд тяжких та особливо тяжких злочинів.
Так,в ніч з 20 на 21 січня 2014 року, житель м. Києва ОСОБА_7 , діючи за вказівкою представників владних структур, організував групу осіб, до якої входили ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та невстановлені особи, які за грошову винагороду, розпочали дії по викраденню активних учасників мітингу в підтримку євроінтеграції України, який проходив в м. Києві, з метою їх залякування та отримання відомостей щодо організаторів та джерел фінансування осіб, які спорудили барикади на вул. Хрещатику та прилеглих територіях. В подальшому, біля 04.00, ОСОБА_7 діючи за дорученням невстановлених осіб, зібрав в офісі, на вул. Почайнинської, 4-«А», «Е» в м. Києві, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та невстановлених осіб та наказав використати мікроавтобус марки «Тойота» та декілька невстановлених марок автомобілів прибути до Олександрівської клінічної лікарні, розташованої на вул. Шовковичній, 39/1, в м. Києві і відслідкувати прибуття до даного приміщення активістів «Євромайдану» ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Діючи заздалегідь розробленого ОСОБА_7 плану дій, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та невстановлені особи, з метою викрадення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , на невстановлених автомобілях , а також мікроавтобусі марки «Тойота» заїхали на територію Олександрівської клінічної лікарні, та скористалися можливістю вільного доступу до офтальмологічного відділення вказаної лікарні зайшли до цього приміщення, де відшукали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які прибули для отримання медичної допомоги, внаслідок отриманих поранень на «Євромайдані». Діючи відповідно злочинного задуму, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та невстановлені особи організовані ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, користуючись своєю перевагою у фізичній силі та кількості, прагнучи подолати волю потерпілих до опору, застосували до ОСОБА_16 та ОСОБА_17 фізичне насильство, яке виразилося у нанесені ударів руками в різні частини тіла та погрози застосування такого насильства. Після чого, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та невстановлені особи, діючи за вказівкою ОСОБА_7 , схопили ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , за руки і ноги та насильно винесли з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні, після чого заштовхали потерпілих в салон мікроавтобусу «Тойота» та поклали їх на підлогу.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечать їх воли, невстановлені особи організовані ОСОБА_7 , вивезли ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до невстановленої лісової місцевості, де діючи спільною групою, взаємно доповнюючи один одного, протягом тривалого часу, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та виказуючи явну неповагу до ОСОБА_17 у зв'язку із його мешканням у м. Львові, заподіяли ОСОБА_16 та ОСОБА_17 фізичні страждання та біль, шляхом нанесення чисельних ударів по кінцівках, тулубу і голові, та одночасно вимагали повідомити інформацію про діяльність «Євромайдану».
Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та невстановлені особи організовані ОСОБА_7 , поклали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до автомобіля невстановленої марки відвезли їх до невстановленого приміщення, де утримували у ньому проти їх волі тривалий час та, продовжуючи свої злочині наміри, спричиняли фізичні страждання шляхом катування, та змушували повідомити про діяльність учасників «Євромайдану», зокрема про лідерів, джерела фінансування, плани подальших дій.
Не досягнувши своєї мети щодо отримання інформації, яка їх цікавила, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та невстановлені особи організовані ОСОБА_7 , на автомобілі невстановленої марки перевезли ОСОБА_16 до місцевості поруч із с. Проців Бориспільського району Київської області, де відпустили останнього.
Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та невстановлені особи організовані ОСОБА_7 , вивезли ОСОБА_17 у лісосмугу неподалік с. Гнідин Бориспільського району Київської області, де завдали йому удари в область кінцівок, голови та тулуба, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді садна в області правого лобного бугра, синця в області верхньої та нижньої повік правого ока із забійною раною верхньої повіки, синця нижньої повіки лівого ока, садна кінчику носа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, синця із забоєм м'яких тканин лівого передпліччя в середньо-нижній третині та перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин, синця в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, садна на боковій поверхні здухвинної кістки справа, синця із забоєм м'яких тканин на тильній поверхні правої кисті, множинні садна тильних поверхонь пальців обох рук, садна із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок, закритої травми грудної клітки, синця правої бокової поверхні тулуба, з переходом на поперекову область справа; двох синців грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії; поперекового перелому тіла грудини в 4 міжребір'я з крововиливом в переднє середостіння; переломів ребер: зліва - 7,8 по навкологрудинній лінії, 7, 8, 9, 10 ребер - по середньо-ключичній з переходом на середньо-пахвинну; справа: переломи 6 ребра по середньо-ключичній, 7, 8 - по хребтовій лінії, 9, 10- по середньо-пахвинній, 11, 12 - по хребтовій лінії.
Вказані тілесні ушкодження отримані ОСОБА_17 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 23 від 03.02.2014, за ступенем тяжкості відносяться до 3 групи.
В результаті, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та невстановлені особи, діючи за вказівкою ОСОБА_7 , який у свою чергу виконував доручення невстановлених осіб, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_17 , у випадку залишення його з чисельними тілесними ушкодженнями, у зв'язку з отриманням яких він мав вкрай обмежені можливості рухатися, та без верхнього одягу, вночі на морозі у безлюдній місцевості та свідомо допускаючи та бажаючи настання такого наслідку, залишили його в лісосмузі, і тим самим вчинили умисне вбивство останнього.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися у викраденні людини, вчиненого щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілим фізичних страждань, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 146 КК України.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки зібрані на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України,зазначені в клопотанні. Зазначив, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається. Також, оскільки ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного.
Заслухавши думку сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014110100000089, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 3, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 146 КК України.
09.04.2014 складено та погоджено прокурором - начальником Третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України державним радником юстиції 3класу ОСОБА_18 повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Однак, на сьогоднішній день місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено, в зв'язку з чим останнього оголошено у міжнародний розшук.
Після вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_6 з місця злочину зник, та з метою уникнення кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини обґрунтованість підозри на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 і 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), слідчий приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив , що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформаці, які могли переконати об'єктивно спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Прокурором у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального правопорушення повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_6 , чогось очевидного необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідність звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, суспільний інтерес,особу підозрюваного ОСОБА_6 , вік та стан здоров'я підозрюваного, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного та надходить до висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 залишаючись на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити , сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав там обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюється або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.. 258-258-5, 260 та 261 КК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання-задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчому забезпечити доставку підозрюваного до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12014110100000089.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1