печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12555/14-ц
Категорія 20
05 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретарів Насурлаєвої К.Е., Тищенко О.В., Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи Головного управління юстиції в м. Києві про визнання договорів дарування неідйсними, витребування майна та визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогам до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і просить поновити строки звернення до суду, визнати недійсним договір дарування укладений 14 листопада 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_8 , визнати недійсним договір дарування цієї ж квартири укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_9 , витребувати у ОСОБА_3 вказане нерухоме майно , а саме квартиру АДРЕСА_9, визнати недійсним договір дарування укладений 24 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого щодо дарування квартири АДРЕСА_10 , визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_11 та витребувати від ОСОБА_2 вказане нерухоме майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин ОСОБА_5 уклала знаходячись в стані коли не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки тривалий час хворіла на онкологічне захворювання та останнім часом приймала наркотичні засоби від болю. Позивач вказує на те, що його мати ОСОБА_6 не була в дружніх стосунках з ОСОБА_2 та не могла подарувати їй квартиру усвідомлюючи ці дії. Про вказані обставини позивачу стало відомо під час участі в судових засіданнях у цивільній справі про розлучення між ним та ОСОБА_2 в 2014 року, після чого ним було подано заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 З часу смерті своєї матері позивач був сильно приголомшений, про що зазначено в рішення суду про встановлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Відносно квартири АДРЕСА_3 ( в даний час) позивач крім того, що ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними під час укладення правочину 24 жовтня 2008 року, вказує на те, що на нього як іншого співвласника (дарувальника) цієї квартири з боку відповідача ОСОБА_2 (обдарованої) було здійснено тиск з огляду на намір дружини розлучитись та бажання позивача зберегти родину.
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, в обґрунтування посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, наданих та отриманих під час судового розгляду докази.
Відповідач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_8 та представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_9 вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, вказуючи на те, що правочини були укладені за ініціативи відповідача ОСОБА_1 без будь-якого втручання ОСОБА_2 При цьому особисто позивач ОСОБА_1 збирав усі необхідні документи для вчинення правочину, під час судового розгляду повідомив про те, що саме на його прохання ОСОБА_4 вчинила вказані правочини, оскільки він бажав зберегти сімейні відносини з ОСОБА_2 , отже йому було достовірно відомо про вчинення оспорюваних правочинів. При цьому сторона відповідача вказувала на те, що ОСОБА_1 не є стороною правочинів щодо квартир АДРЕСА_12, його права та інтереси в розумінні ст. 225 ЦК України ніяким чином не порушені. Будь-яких доказів на підтвердження недійсності правочину укладеного 24 жовтня 2008 року позивачем надано не було, а ті обставини які ним зазначені не можуть бути взяті судом до уваги.
Третя особа Головне управління юстиції у м. Києві покладалось на розсуд суду на просило розглянуто справу у відсутність їх представника.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_8 та представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_9, допитавши свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши письмові докази надані сторонами та зібрані в ході судового розгляду за їх клопотанням, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Під час судового розгляду встановлено наступне.
ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1, який є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після її смерті.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2001 року. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року шлюб між сторонами розірвано.
24 жовтня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_15 з одного боку (дарувальники) та ОСОБА_2 (обдарована) з іншого боку уклали договір про дарування квартири АДРЕСА_13 Квартира складається з однієї жилої кімнати, жилою площею -17,80кв.м., загальною площею 32,80кв.м., дар сторонами оцінено в 6 000грн. Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тубольцевою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №2386.
14 листопада 2008 року ОСОБА_15 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_14 Квартира складається з однієї жилої кімнати, жилою площею -21,30кв.м., загальною площею -36,90кв.м. , дар сторонами оцінено в 6 000грн. Вказаний правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тубольцевою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №2539.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво видане відділом реєстрації смерті у м. Києві 18 листопада 2008 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року було задоволено позов ОСОБА_1 та визначено йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При цьому досліджуючи обставини судом було взяти до уваги те, що строк для прийняття спадщини було пропущено з незалежних від позивача причин, у зв'язку з його хворобою та обставинами життя, які прямо вплинули на його психічний стан та унеможливили своєчасне оформлення позивачем спадщини. Вказане рішення набрало чинності 16 вересня 2014 року з виключенням з мотивувальної частини рішення висновок щодо складу спадщини у вигляді нерухомого майна, яке є предметом спору у даній справі.
Отже судом враховуються обставини встановлені судом щодо поважності причин які перешкоджали позивачу ОСОБА_1 звернутись до нотаріуса, а також звернутись до суду за захистом порушеного права, оскільки таке право у нього виникло після прийняття заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4
Під час допиту свідки ОСОБА_17, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали про те, що восени 2008 року вони як медичні працівники здійснювали медичні процедури онкохворій ОСОБА_4 , а саме вводили знеболюючі препарати. Останні дні перед смертю хвора була вкрай важкому стані, майже не розмовляла, не реагувала, та майже весь час була без свідомості.
Із висновку судово-психіатричної експертизи №752 від 28 серпня 2015 року проведеного експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, вбачається, що із представленої експертам медичної документації стан хворої ОСОБА_4 почав погіршуватись на початку листопада 2008 року, зокрема лікарями вказується на сплутану свідомість.
За висновками експертів : у момент укладення договору дарування квартири 24.10.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки астенічного синдрому, соматогенно обумовленого, і за своїм психічним станом у зазначений період часу усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними. У момент укладення договору дарування квартири 14.11.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки синдрому порушеної свідомості, соматогенно обумовленого, і за своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
У момент укладення договору дарування квартири 24.10.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки астенічного синдрому, соматогенно обумовленого, і за своїм психічним станом у зазначений період часу усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними. У момент укладення договору дарування квартири 14.11.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки синдрому порушеної свідомості, соматогенно обумовленого, і за своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
У момент укладення договору дарування квартири 24.10.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки астенічного синдрому, соматогенно обумовленого.
У момент укладення договору дарування квартири 14.11.2008р. ОСОБА_4 виявляла ознаки синдрому порушеної свідомості, соматогенно обумовленого.
Відповідно до ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті -за позовом інших осіб, чиї цивільна права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.
Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння,не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи те, що під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 під час укладення договору дарування 14 листопада 2008 року не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, вказаний правочин є недійсним.
З огляду на те, що квартира АДРЕСА_15 , вибула з володіння ОСОБА_4 не з її волі іншим шляхом, майно може бути витребувано у відповідача ОСОБА_3 (добросовісного набувача) та визнано право власності за спадкодацем померлої ОСОБА_4 - позивачем ОСОБА_1
Отже в цій частині вимоги позивача є повністю обгрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Вимоги позивача про визнання недійсним договору дарування укладеного 24 жовтня 2008 року задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вже зазначалось стан онкохворої ОСОБА_4 суттєво погіршився на початку листопада 2008 року, та останні дні перед смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Проте із дослідженої експертами медичної документації видно, що в жовтні 2008 року хвора була в свідомості, відповідала на запитання. Також експертами зроблено висновок про те, що за своїм психічним станом у зазначений період часу ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними. У суду відсутні підстави не брати до уваги висновки зроблені експертами, оскільки вони узгоджуються з іншими зібраними доказами в їх сукупності.
Згідно ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Посилання позивача на вчинення на нього з боку відповідача ОСОБА_2 тиску, та вчинення ним правочину під впливом тяжкої для нього обставини, зокрема з метою збереження сім'ї, суд до уваги не бере, оскільки само по собі залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не свідчить про здійснення відповідачем будь-яких дій, які в свою чергу поставили позивача у тяжкі обставини .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16, 203,215,216, 225,388 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково. Поновити строк позовної давності. Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_15 укладений 14 листопада 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тубольцевою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2539.
Витребувати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_16
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_7, в порядку спадкування .
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Цокол Л.І.