2/754/1483/16
Справа № 754/16992/15-ц
Іменем України
17 травня 2016 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1) Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 156741,00 грн. компенсації за 1/2 частки вартості рухомого майна - автомобіля «Nissan Prima Star», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, холодильника марки Samsung RL 55TTE2A, телевізора марки Samsung LE 40C530F; 2) Залишити у власності ОСОБА_2 рухоме майно - автомобіль «Nissan Prima Star», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, холодильник марки Samsung RL 55TTE2A, телевізор марки Samsung LE 40C530F; 3) Визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 97,0 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м.; 4) Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 97,0 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, вказуючи на те, що спірне майно може бути відчужене відповідачем у будь-який час, що утруднить чи унеможливить в майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову, зазначивши, що відповідачем вже було здійснено спробу відчуження зазначеної квартири, без її згоди.
Перевіривши вищезазначену заяву про забезпечення позову й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволення заяви, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 березня 2016 року було застосовано у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2016 року було застосовано у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Nissan Prima Star», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.
Зазначені ухвали вступили в законну силу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім цього суд звертає увагу, що у заяві також не зазначено яким чином невжиття інших заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за наявності чинного забезпечення позову шляхом арешту спірної квартири.
Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову заявнику, оскільки позов забезпечений шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, інші причини, у зв'язку з якими ще раз потрібно забезпечити позов, не зазначені; припущення, що невжиття наступного заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Петріщева І.В.