33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" липня 2006 р. Справа № 7/81
За позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Відповідач -комунальне підприємство «Сарникомуненергія»
Відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю “Теплоенергосервіс-ТЕС»
- про стягнення 487663,78 грн. заборгованності з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних, штрафу та пені
Суддя Маціщук А. В.
В судовому засіданні приймали участь :
від поз.- юр-т Матвєєва В.А. /пост.дор.№ 314/102 від 29.12.05 р./
від відп.підприємства «Сарникомуненергія»- юр.Гнідко В.Д./пост.дор.№ 25 від 07.02.06 р./
В судовому засіданні оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача підприємства “Сарникомуненергія» 309237,43 грн. боргу по оплаті за газ, одержаний останнім у січні-квітні, жовтні-грудні 2003 року на підставі договору № 06/03-629-ТЕ-28 від 24.01.03 р., з урахуванням 91096,83 грн. індексу інфляції за період прострочення з квітня 2003 року по січень 2006 року, 26296,55 грн. відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 07.04.03 р. по 02.03.06 р., 57412,18 грн. пені, обрахованої за умовами договору за період прострочення з 02.03.05 р. по 02.03.06 р., та 21646,65 грн. штрафу, застосованого згідно зі ст.231 ГК України. В процесі вирішення спору позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути вищезазначені суми з відповідача ТОВ “Теплоенергосервіс-ТЕС» /а.с.134-135/, посилаючись на повідомлення ТОВ «Теплоенергосервіс-ТЕС»про правонаступництво.
В судовому засіданні 28.07.06 р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача підприємства “Сарникомуненергія» 309237,43 грн. боргу по оплаті за газ з урахуванням 91096,83 грн. індексу інфляції, 26296,55 грн. відсотків річних, 57412,18 грн. пені та 21646,65 грн. штрафу. В обгрунтування таких вимог позивач зазначає про те, що ДК «Газ України»як кредитор не давала згоди на перевід боргу з КП «Сарникомуненергія»на ТОВ «Теплоенергосервіс-ТЕС». Така заява подана відповідно до ст.22 ГПК України і прийнятва судом до рогляду по суті.
Відповідач дочірнє підприємство «Сарникомуненергія»не заперечив наявність боргу. В судовому засіданні подана заява про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені та штрафу.
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю “Теплоенергосервіс-ТЕС» позов не визнає, у письмових поясненнях стверджує, що не має зобов'язань перед позивачем, поскільки перевід боргу підприємства «Сарникомуненергія»перед ДК «Газ України»по розрахункам за газ по договору № 06/03-629-ТЕ-28 не відбувся, про що позивач був повідомлений.
Представник відповідача “Теплоенергосервіс-ТЕС» у судове засідання не з'явився. Про час і місце засідання суд повідомив сторони в установленому порядку.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд встановив слідуюче. Відповідач комунальне підприємство «Сарникомуненергія»є правонаступником дочірнього підприємства «Сарникомуненергія»внаслідок реорганізації (перетворення), що підтверджено положеннями розділу статуту «Загальні положення», затвердженими рішенням виконкому Сарненської міської ради № 648 від 21.09.05 р. і зареєстрованими Державним реєстратором як додаток до статуту 03.10.05 р. Тому згідно зі ст.25 ГПК України суд допускає заміну первісного відповідача дочірнього підприємства «Сарникомуненергія»належним відповідачем, яким є правонаступник комунальне підприємство «Сарникомуненергія».
Дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»і ДП «Сарникомуненергія»24.01.03 р. уклали договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-629-ТЕ-28, а також - додаткові угоди до цього договору №№ 1-2. Згідно з цим договором на підставі актів передачі-приймання позивач протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2003 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 309237,88 грн. по актам приймання-передачі. Оригінали договору, додатків та актів оглянуто, копії на а.с.12-25. Термін розрахунків визначений за умовами п.6.1 договору шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості спожитих обсягів газу та вартості послуг з його транспортування і остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування - на підставі акту приймання-передачі до 06 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач виконав оплату за газ частково в сумі 516927,43 грн. та з простроченням обумовленого строку. Заборгованність становить 309237,43 грн., що є вартістю газу, одержаного у жовтні-грудні 2003 року /а.с.11/. За таких обставин позовна вимога про стягнення заборгованності 309237,43 грн. є обгрунтованою і підлягає задоволенню згідно зі ст.193 ГК України та ст.ст.526,530,655,692,712 ЦК України.
Відповіднодо п.11.1 умови договору є чинними в частині проведення розрахунків за газ до повного їх здійснення.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р., цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності та продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до норм ст.214 ЦК України /в редакції 1963 року/ та ст.625 ЦК України /чинного з 01.01.04 р./ заборгованність підлягає сплаті із урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення. Застосовані відсотки річних та індекс інфляції не є штрафними санкціями, а,відповідно, - платою за користування коштами і компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. Поскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, вимога позивача про стягнення боргу з урахуванням 91096,83 грн. індексу інфляції за період прострочення з квітня 2003 року по січень 2006 року, та 26296,55 грн. відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 07.04.03 р. по 02.03.06 р., - є підставною і підлягає задоволенню.
Позовна вимога про стягнення 21646,65 грн. штрафу, обрахованому позивачем в розмірі 7% від суми боргу 309237,88 грн. на підставі ст.231 п.2 ГК України, задоволенню не підлягає з врахуванням вимог п.5 розділу “Прикінцеві положення» ГК України, поскільки порушення було вчинено до набрання чинності ст.231 ГК України і штраф як господарсько-правова відповідальність не був встановлений договором, укладеним до 01.01.04 р.
Умовами п.7.2 договору визначена відповідальність відповідача за прострочення оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення. Разом з тим, пеня як санкція, що застосована за кожний день прострочення оплати 309237,88 грн. з 02.03.05 р. по 02.03.06 р., не підлягає стягненню з врахуванням норм п.6 ст.232, п.4-6 Прикінцевих положень ГК України та п.4,6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України. Суд застосовує правила п.п.4-6 Прикінцевих положень ГК України і вважає, що позовна вимога про стягнення пені за період прострочення платежів суперечить порядку застосування штрафних санкцій за п.6 ст.232 ГК України, поскільки нарахування штрафних санкцій згідно з цією нормою має бути припинено через шість місяців від дня, коли щомісячне грошове зобов'язання мало бути виконано з врахуванням строку розрахунків, визначеному за п.6.1 договору.
- 2 -
Суд відмовляє у позові в частині стягнення штрафу та пені з врахуванням також заяви відповідача про застосування позовної давності відповідно до ст.267 ЦК України. При цьому суд враховує, що на час звернення позивача з позовом до суду /згідно зі штемпелем поштового відділення Київ-105 на конверті/ строк позовної давності для стягнення неустойки /штрафу, пені/ за прострочення платежів, строк оплати яких настав з 06.11.03 р. по 06.01.04 р., сплив згідно зі ст.ст.72,75,76,80 ЦК України, чинного до 01.01.04 р. та згідно зі ст.ст.258,260,261 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. Позивач не доводив, що причини пропущення позовної давності є поважними, тому підстав не застосовувати позовну давність у суду немає.
Матеріалами справи не підтверджено наявність підстав для покладення відповідальності за договором оренди № 06/03-4039ТЕ-28 чи за іншим правочином на відповідача ТОВ “Теплоенергосервіс-ТЕС»: правонаступництва цього відповідача за дочірнім підприємством “Сарникомуненергія» не вбачається і перевод боргу не відбувся.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково. Стягнути з відповідача комунального підприємства «Сарникомуненергія»на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»309237,43 грн. боргу по оплаті за газ, 91096,83 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 26296,55 грн. відсотків річних, 4266,31 грн. витрат на державне мито і 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у позові в частині стягнення 57412,18 грн. пені та 21646,65 грн. штрафу.
Відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Теплоенергосервіс-ТЕС» звільнити від відповідальності у даній справі.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Маціщук А. В.