73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
12 травня 2016 р. Справа № 923/1453/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1, м. Херсон,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік", м. Херсон,
про визначення вартості частини майна товариства і розміру частини прибутку та стягнення вартості частини майна пропорційно внеску в статутному капіталі товариства,
за участю представників:
позивача - не прибув;
відповідача - Білецький О.В., представник, дов. від 01.03.16р.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить суд: визначити дійсну (ринкову) вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК", яка належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства; визначити розмір частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" в період з 01.01.2012 року до 25.12.2012 року, який належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1 480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства; стягнути з відповідача, ТОВ "Фірма "ВІК", на користь позивача, ОСОБА_1, визначену дійсну (ринкову) вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді в розмірі 37,68%; стягнути з відповідача, ТОВ "Фірма "ВІК", на користь позивача, ОСОБА_1, визначений розмір частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК" в період з 01.01.2012 року до 25.12.2012 року який належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1 480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства. Позивачем зазначена ціна позову в розмірі 633777,60 гривень та наведено обґрунтований розрахунок ціни позову, який викладено на сторінках 7-8 позовної заяви. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 1 ч 2 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 116, ст. 117, ч. 1-2 ст. 148, ч. 1 ст. 190 ЦК України, ч. 2 ст. 20, ч. 1, 2 ст. 88 ГК України, п. "в" ст. 10, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.10.2008 року, п. 3.5 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".
Позивач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду, яке відбулось 12.05.16, належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні, згідно з відзивом на позовну заяву, визнав позов, в частині виплати ОСОБА_1 вартості частини майна товариства пропорційної внеску до статутного капіталу товариства на суму 598 793,04 гривні. В іншій частині позов ОСОБА_1 не визнав, у зв'язку з припиненням зобов'язання на суму 702286,96 гривень шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У своїх запереченнях відповідач виходив з суми, яка встановлена в ході проведеної по справі судової експертизи у розмірі 1 301 080,00грн. (аркуш справи 71-81, том справи 3), з розрахунку 1 301 080 гривень - 702 286,96 гривень = 598 793,04 гривні. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Провадження по справі зупинялось з 06.11.14 по 03.02.16 на час проведення по справі судової експертизи.
Ухвалою по справі від 25.02.16 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.
Ухвала по справі від 03.03.16 про зупинення провадження у зв'язку з призначенням (за клопотанням позивача) додаткової судової експертизи, скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.16 в частині зупинення провадження по справі, оскільки, зокрема: "спір по суті заявлених вимог судом першої інстанції не вирішений, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу".
Після повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції розгляд справи було призначено на 12.05.16 о 11.30.
У судовому засіданні 12.05.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - Позивач, Учасник), був співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" (надалі за текстом рішення - Відповідач, Товариство) з часткою в статутному капіталі зазначеного Товариства у розмірі 1 480 790, 09 гривень - 37,68%, що підтверджується Статутом зазначеного Товариства. Вказаний внесок позивачем, до статутного капіталу відповідача сплачено в повному обсязі, що не заперечується останнім.
18.12.2012 року в порядку п. 8.3 Статуту позивачем було складено заяву про вихід з ТОВ "Фірма "ВІК", що підтверджується нотаріально посвідченою заявою про вихід з числа учасників.
20.12.2012 року заява була направлена до товариства, що підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладення. 25.12.2012 року зазначена заява була отримана ТОВ "Фірма "ВІК" що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 моментом виходу учасника з товариства є дата вручення заяви про вихід посадовій особі товариства органами зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Відповідно до п. 8.4 Статуту при виході учаснику сплачується вартість частки майна Товариства, та фондів, пропорційна його частки в Статутному фонді (капіталі). Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців із дня виходу. Розмір вартості частки майна визначається на момент подання заяви про вихід висновком аудиторської компанії, яку призначають Загальні збори.
Право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання вартості частини майна товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі, також закріплено нормою ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства».
Отже, в строк до 25.12.2013 року відповідач був зобов'язаний виконати дії, передбачені вищезазначеними нормами права та закріплені в Статуті товариства і направлені на виплату позивачу його частки та частини прибутку товариства.
18.10.2013 року ТОВ "Фірма "ВІК" звернулось з листом до позивача, в якому повідомила, що товариство здійснює заходи щодо розрахунку частки, яку належить виплатити, та просить повідомити реквізити для перерахування грошових коштів.
Однак, у подальшому, з боку відповідача не було здійснено жодних дій, направлених на дотримання зазначених прав позивача.
10.12.2013 року та 16.12.2013 року (повторно) на адресу ТОВ «Фірма «ВІК» направлялись листи з вимогою повідомити про хід виконання дій щодо виплати ОСОБА_3 його частки.
12.12.2013 року (лист вих. № 214-12/13) відповідач відмовив позивачу в наданні таких відомостей і у подальшому такі відомості не надав та дії щодо виплати частки не здійснив.
В ході розгляду справи за клопотанням позивача, було призначено комплексну судову експертизу для визначення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_1
Відповідно до висновку комплексної судової економічної, товарознавчої, автотоварознавчої, будівельно-технічної експертиз № 381/382 від 31.12.2015 року (аркуш справи 71-81, том справи 3), дійсна (ринкова) вартість частини майна ТОВ фірма «ВІК», яка належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал товариства складає 1301,08 тис. гривень, а розмір частки позивача в покритті збитків, отриманих відповідачем в період з 01.01.12 до 31.12.12, пропорційно його внеску в статутний капітал зазначеного товариства складає 848,18 тис. грн.
Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Виходячи з аналізу вказаних норм, вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду. Водночас, згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.
У відповідності до договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ фірма «ВІК», ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.03.2014 року про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ фірма «ВІК» є стягувачем та кредитором, а ОСОБА_1 боржником на суму 616 177,90 гривень.
Крім того, у відповідності до договору позики від 21.06.2012 року, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30.04.2013 року, ТОВ фірма «ВІК» є стягувачем та кредитором, а ОСОБА_1 боржником на суму 86109,06 гривень.
Загальна сума грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ВІК» складає 702286 гривень 96 копійок (з розрахунку 616,177,90 + 86109,06).
28.08.2014 року, згідно ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України, ТОВ фірма «ВІК» надіслало ОСОБА_1, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення).
У відповідності до висновку № 71 від 31.10.2013 року експертного дослідження щодо визначення частки учасника, в зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства, доля корпоративних прав ТОВ фірма «ВІК», яка належала учаснику товариства ОСОБА_1 в розмірі 37,68% визначена в частці майна товариства, згідно балансу станом на 31.12.2012 року в грошовому еквіваленті складає 633 800 гривень. Тому відповідачем направлена на адресу позивача заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2014 року з урахуванням боргу по виплаті частки 633 800 гривень, який було визначено відповідачем згідно висновку № 71 від 31.10.2013 року.
На вказану заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 28.08.2014 року відповідачу була надана відповідь від представника ОСОБА_1, який повідомив, що не приймає пропозицію про зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з тим, що визначена ТОВ фірма «ВІК» вартість частки майна учасника товариства в розмірі 633 800 гривень нижча ніж ТОВ фірма «ВІК» належить сплатити ОСОБА_1
Зміст та форма вказаної заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2014 року не суперечить вимогам закону та відображає у повній мірі реалізацію товариством свого права в частині припинення взаємних однорідних зобов'язань сторін шляхом зарахування. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що товариство зарахувало борг ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу ТОВ фірма «ВІК» перед ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства.
15.02.2016 року ТОВ фірма «ВІК» повторно звернулась до ОСОБА_1 із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій з урахуванням висновку комплексної судової експертизи по справі, повідомило про зарахування суми 702286 гривень (боргу ОСОБА_1 перед ТОВ фірма «ВІК» який виник на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ фірма «ВІК», ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.03.2014 року про заміну сторони виконавчого провадження, а також на підставі договору позики від 21.06.2012 року, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30.04.2013 року), в рахунок погашення заборгованості ТОВ фірма «ВІК» перед ОСОБА_1 стосовно виплати вартості частини майна товариства пропорційно внеску в статутний капітал товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ фірма «ВІК».
Господарським процесуальним кодексом України до підвідомчості господарських судів не віднесено визначення дійсної (ринкової) вартісті частини майна Товариства яка належить учаснику пропорційно його внеску в статутний капітал та визначення розміру частини прибутку, отриманого Товариством, який належить учаснику пропорційно його внеску в статутний капітал. З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог, щодо визначення дійсної (ринкової) вартісті частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК", яка належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства та визначення розміру частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" в період з 01.01.2012 року до 25.12.2012 року, який належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1 480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства, підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивачем, у відповідності до вимог ГПК України, визначено розмір позовних вимог до відповідача, а саме 633777,60 гривень. Враховуючи здійснене відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 633 800 гривень, до звернення позивача з даною позовною заявою, позовні вимоги, в частині, щодо стягнення з відповідача на користь позивача визначеної дійсної (ринкової) вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному фонді в розмірі 37,68%, а також визначеного розміру частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК" в період з 01.01.2012 року до 25.12.2012 року, який належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1 480 790, 09 гривень, що становить 37, 68 % статутного капіталу Товариства в розмірі 633777,60 гривень, не підлягають задоволенню. У зв'язку з викладеним, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення залишається судом без задоволення.
Сума, яка має бути виплачена ОСОБА_1 (позивачу по справі) у зв'язку з його виходом зі складу засновників (учасників) ТОВ фірма «ВІК», враховуючи розмір частки визначеної висновком комплексної судової експертизи у даній справі та з врахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяв Відповідача, становить 598793,04 гривні (з розрахунку 1 301 080 гривень - 702 286,96 гривень). Позивач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до товариства - відповідача в порядку окремого позовного провадження.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог, щодо визначення дійсної (ринкової) вартісті частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК", яка належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства та визначення розміру частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" в період з 01.01.2012 року до 25.12.2012 року, який належить ОСОБА_1, пропорційно його внеску в статутний капітал в розмірі 1 480 790, 09 гривень, що становіть 37, 68 % статутного капіталу Товариства.
2. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 16 травня 2016 р.
Суддя Ю.В. Гридасов