73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78,
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
"16" травня 2016 р. Справа 923/493/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Гола Пристань Херсонської області
до: підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" РССТ, м. Гола Пристань Херсонської області
про зобов'язання укласти договір
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про зобов'язання підприємства споживчої кооперації "Голопристанський ринок" РССТ (відповідач) укласти договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі на 2016-2017 роки в редакції позивача.
Ухвалою суду від 16.05.2016 року порушено провадження у справі.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо демонтажу торгівельного ларька, який розташований на торгівельному місці НОМЕР_1 загальної площі 16,5 кв. м на території відповідача за адресою АДРЕСА_1 та передачі вищезазначеного торгівельного місця іншим особам.
Позивач посилається на те, що закінчився строк дії укладеного між сторонами договору про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 178 від 01.04.2015р., а відповідач відмовився підписати новий договір з урахуванням протоколу розбіжностей, складеного позивачем.
Господарський суд відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, ціні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.
Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Однак, позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
З огляду на викладене, та у зв'язку з тим, що позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову.
2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Суддя В.П.Ярошенко