61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
26.04.2016 Справа № 905/731/16
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Харакоз К.С.,
при секретарі судового засідання Чорман О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область,
до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк,
про стягнення 1934,24грн.,
За участю:
представник позивача не з'явився;
представник відповідача не з'явився;
Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон № 53524765 на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, яка підтверджена складеним станцією Роя Донецької залізниці комерційним актом БН №723038/35 від 29.06.2015. Недостача виникла, у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2016р. порушено провадження по справі.
Представник позивача у судове засідання 26.04.2016р. не з'явився. В попередніх судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 26.04.2016р., як і в попередні судові засідання, не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.
Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
27.06.2015, за накладною №47554191, Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля" (вантажовідправник), зі станції Богуславський Придніпровської залізниці на станцію Роя Донецької залізниці, відвантажив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" ДТЕК Курахівська ТЕС (вантажоодержувач) у вагоні № 53524765 вантаж - кам'яне вугілля, загальною масою 59300 кг. Згідно накладної №47554191, вантаж маркований, завантажений у вагон відправником.
Після прибуття вагону №53524765 на станцію Роя, було здійснено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №47554191.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом БН №723038/35 складеним 29.06.2015, в розділі "Д" якого зазначено: "На підставі акту загальної форми № 354 від 29.06.2015 на станції Роя 2015 проводилось комісійне переважування вагону №53524765. Вагон прибув з поглибленням лівої сторони по ходу поїзду на всю довжину люків 4,5,6,7 шириною 2 м, глибиною 0,60м., двері люка закриті, течі вантажу немає. При подачі на 200т. тензометричних вагонних вагах при переважуванні виявилось нетто - 57250кг, тара - 22400 кг, брутто - 79650 кг, що менше накладної на 2050кг...".
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно з ч.1 ст.31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до накладної №47554191 вантаж завантажено у вагон відправником, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправники ком були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів.
Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.
Зауважень з боку залізниці до стану вагону №53524765 та вантажу в ньому не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні №53524765, з урахуванням норми природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (1%, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644) становить 2047,56 грн.
З урахуванням того що сума вартості недостачі вантажу була заявлена в розмірі 1934,24 грн. суд задовольняє позов в рамках заявлених вимог.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область, до відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк, про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 1934,24 грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Леніна,76. ЄДРПОУ 00178353) 1934,24грн. вартості нестачі вантажу та 1378,00грн. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.С. Харакоз