Ухвала від 04.04.2016 по справі 15/250-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

04.04.2016 Справа № 15/250-б

за заявою керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"

заінтересовані особи: Державне агенство резерву України

про визнання договору відступлення права вимоги недійсним

в межах справи №15/250-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд-Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (ідентифікаційний код 36413760)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники:

від заявника не з'явилися

від боржника не з'явилися

керуючий санацією Гончаров Д.О.

від Державного агентства резерву України - Михайлюк А.З. предст. за дов.

від ДП "Ресурспостач" - Кирик В.К. предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд-Україна" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Хоменко М.Г.) № 15/250-б від 01.06.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, ідентифікаційний код 36413760) у справі № 15/250-б та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича; введено процедуру санації боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, ідентифікаційний код 36413760) у справі № 15/250-б строком на шість місяців; керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, ідентифікаційний код 36413760) у справі № 15/250-б призначено арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича (02121, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); зобов'язано керуючого санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника; офіційно оприлюднено повідомлення про введення процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" у встановленому законодавством порядку.

30.06.2015 керуючий санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" Кирика В.К. подав до суду заяву про визнання недійсним договору відступлення права вимоги з посиланням на ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 прийнято до розгляду у межах провадження у справі № 15/250-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" заяву керуючого санацією від 30.06.2015 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги; розгляд заяви призначено на 03.08..2015; викликано в судове засідання керуючого санацією, а також представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт", Державного агентства резерву України; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нодексепт", Державне агентство резерву України надати до суду письмові пояснення по суті поданої заяви; зобов'язано керуючого санацією Кирика В.К. надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору про відступлення права вимоги від 04.06.2010 № 2010/05-06/2.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 № 04-23/1068, відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді ОСОБА_3.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 15/250-б передано на розгляд судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2015 справу №15/250-б прийнято до свого провадження суддею Яковенко А.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 16.11.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 25.01.2016, задоволено клопотання керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" арбітражного керуючого Гончарова Д.О. про витребування документів та витребувано документи.

Судове засідання 25.01.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 розгляд заяви відкладено до 04.04.2016.

Керуючий санацією Гончаров Д.О. в судове засідання 04.04.2016 з'явися,надав пояснення по суті заяви та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

У судове засідання з'явилися представники ДП "Ресурспостач" та заінтересованої особи - Державного агентства резерву України, які надали пояснення по суті справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

04.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 (надалі - "Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредиторові, що виникло за договором купівлі-продажу зерна №1-2043 від 27.11.2009 р. та договором купівлі-продажу зерна №1-2041 від 27.11.2009 р., укладеними між ТОВ "Крампер Груп" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (в особі Державного підприємства "Укрресурси") (боржник). За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань за Договорами, у тому числі: отримання (стягнення) грошових коштів у сумі 3 678 720,65 грн.; поставки товару (зерна пшениці) за Договорами; стягнення штрафних санкцій.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що відступлене право оцінюється сторонами у 3 679 638,65 грн.

Згідно п. 3.2 Договору Новий кредитор зобов'язаний протягом 30 днів з дати підписання даного договору сплатити (поставити) Первісному кредитору вартість відступленого права (товар) у розмірі визначеному п. 2.1 Договору. Порядок розрахунків визначатиметься сторонами у додаткових угодах цього Договору.

Заявник в своїй заяві про визнання недійсним вказаного Договору стверджує, що боржник за договором відступлення права вимоги передав право вимоги грошової суми у розмірі 3 679 638,65 грн. безоплатно, оскільки на час розгляд уданої заяви оплати згідно оспорюваного договору від відповідача не надійшло, у зв'язку з чим заявник вказує на підстави для визнання такого договору недійсним.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (посилаючись на яку, Керуючий санацією звернувся з заявою в межах справи про банкрутство Боржника) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: 1) боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; 2) боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; 3) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; 4) боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; 5) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; 6) боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)», у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VI від 22.12.2011 року, яким викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності заявник вказує, боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Згідно із п. 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Так само за загальним правилом не є підставою для визнання недійсним відсутність у договорі істотних умов.

Суд не приймає доводи заявника, щодо визнання недійсним спірного договору з підстав того, що договір відступлення права вимоги укладений з метою безоплатного передання боржником прав вимоги у сумі 3 679 638,65 грн. та з метою не погашати заборгованість перед кредиторами.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За змістом пунктів 2.1, 3.2 Договору встановлено, що відступлене право оцінюється сторонами у 3 679 638,65 грн., а Новий кредитор зобов'язаний протягом 30 днів з дати підписання даного договору сплатити (поставити) Первісному кредитору вартість відступленого права (товар) у розмірі визначеному п. 2.1 Договору. Порядок розрахунків визначатиметься сторонами у додаткових угодах цього Договору.

Тобто, Договором передбачено платне відступлення прав вимоги від первісного кредитора до нового, крім того встановлено порядок здійснення розрахунків.

Отже, за договором відступлення права вимоги не припиняються первісні зобов'язання сторін, а відбувається заміна однієї із сторін первісного зобов'язання на певних, визначених таким договором умовах.

Пунктом 14.1.255 Податкового кодексу України визначено, що під відступлення права вимоги слід розуміти операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Тобто, не сплата коштів за договором про відступлення права вимоги від 04.06.2010 не є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання договору недійсними не підлягають задоволенню, оскільки керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" не доведено тих обставин, з якими законодавець пов'язує визнання у даному випадку договорів недійсними.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» відмовити повністю.

Суддя А.В. Яковенко

Попередній документ
57701296
Наступний документ
57701298
Інформація про рішення:
№ рішення: 57701297
№ справи: 15/250-б
Дата рішення: 04.04.2016
Дата публікації: 19.05.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (13.09.2023)
Дата надходження: 26.05.2010
Предмет позову: визнання банкрутом
Розклад засідань:
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 19:34 Господарський суд міста Києва
27.01.2020 11:20 Господарський суд міста Києва
17.02.2020 11:50 Господарський суд міста Києва
28.03.2022 12:20 Господарський суд міста Києва
12.06.2023 12:00 Господарський суд міста Києва
28.08.2023 11:00 Господарський суд міста Києва
13.11.2023 12:40 Господарський суд міста Києва