61022, м.Харків, пр. Науки, 5
11.05.2016р. №905/1659/16 Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь
до Донецької Торгово-промислової палати, м.Краматорськ
про визнання незаконними дій
Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Донецької Торгово-промислової палати, м.Краматорськ про захист порушеного охоронюваного законом інтересу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на отримання для Тельманівського ВУВКГ Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для продовження граничних строків для подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води за 2 квартал 2015 року у порядку ст.102 Податкового кодексу України шляхом визнання незаконними дій Донецької Торгово-промислової палати у відмові задоволення заяви №03/53 від 19.01.2016р.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:
В силу норм ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ст.125 Основного Закону України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно із ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус судів» місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. За змістом ч.3 цієї норми місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарському суду, а саме: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Водночас, відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із п.7 ч.1 ст.3 вказаного нормативно-правового акту суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами п.3 постанови №8 від 20.05.2013р. Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
В силу норм ч.1 ст.1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Як передбачено у ст.14-1 вказаного нормативно-правового акту Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Отже, враховуючи вказані приписи Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», постанови №8 від 20.05.2013р. Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», суд дійшов висновку, що відповідач здійснює владні управлінські функції по засвідченню форс-мажорних обставин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Таким чином, виходячи з того, що Донецька Торгово-промислова палата у правовідносинах, що виникли, є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції по засвідченню форс-мажорних обставин, а такі спори не підвідомчі господарським судам та відносяться до адміністративної юрисдикції, враховуючи приписи п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, у прийнятті розглядуваної позовної заяви Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у прийнятті позовної заяви Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь до Донецької Торгово-промислової палати, м.Краматорськ про захист порушеного охоронюваного законом інтересу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на отримання для Тельманівського ВУВКГ Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для продовження граничних строків для подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води за 2 квартал 2015 року у порядку ст.102 Податкового кодексу України шляхом визнання незаконними дій Донецької Торгово-промислової палати у відмові задоволення заяви №03/53 від 19.01.2016р.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатками, у тому числі, оригіналом платіжного доручення №876 від 22.04.2016р. про сплату судового збору на суму 1378 грн.
Суддя Ю.О.Паляниця