про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2016 року № 810/1580/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марленка - Україна» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Марленка - Україна» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів сплати судового збору, при цьому позивач в позовній заяві просить суд відстрочити сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Суд, розглядаючи питання про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Згідно наданого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначає, що на момент звернення до суду, на рахунках ТОВ «Марленка - Україна» відсутні кошти для сплати судового збору.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивач не надав суду будь-яких фінансових документів, що підтверджували б обставину неможливості сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у в позовній заяві підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, згідно з вимогами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Позивачем не додано до позовної заяви її копії, що унеможливлює направлення позовної заяви відповідачу.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 27 травня 2016 року шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI та копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї.
Керуючись ст.ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марленка - Україна» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішень, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 27 травня 2016 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.