Провадження № 11-сс/795/131/2016 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12 травня 2016 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
слідчого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2016 року, щодо ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнивши підозрюваного з під варти негайно в залі суду.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_9 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та закордонний паспорт, в разі його наявності, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначив, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та не доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, і не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити клопотання слідчого Прилуцького ВП ГУНП України в Чернігівській області ОСОБА_10 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор мотивував свої вимоги тим, що є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 , перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, зможе незаконно впливати на свідків.
Також, прокурор вказав, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_9 ніде не працює, не займається суспільною працею, немає стійких соціальних зв'язків, які б забезпечували його перебування в м. Прилуки, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та не передбачено іншого будь-якого альтернативного виду покарань, не пов'язаного з позбавленням волі, зважаючи на тяжкість можливого покарання останній може переховуватись від слідства та суду.
В апеляційній скарзі прокурор також вказав, що судом взагалі не прийнято до уваги те, що ОСОБА_9 раніше судимий, а саме: 24.04.2014р. за ч.2 ст. 190, ч.1, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Станом на момент скоєння злочину та на дату внесення апеляційної скарги не звільнений судом від відбування покарання призначеного судом від 24.04.2014р. Тобто ОСОБА_9 вчинив тяжкий умисний злочин у період іспитового строку, отже це свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_9 зможе вчинити і інші правопорушення продовжуючи свою злочинну діяльність. Також ОСОБА_9 зможе незаконно впливати на свідків потерпілу оскільки йому відомі їх адреси та прізвища.
Крім того, як зазначив прокурор в своїй апеляційній скарзі, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слідчий суддя поклав на підозрюваного лише один із дев'яти передбачених ч.5 ст. 194 КПК України обов'язків, а саме здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та закордонний паспорт, в разі його наявності, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Зазначений обов'язок не спроможній в повній мірі забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного.
Також прокурор вказав, що слідчим суддею не визначено строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом, що є порушенням вимог ст. 181 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора і слідчого, які просили апеляційну скаргу задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового розслідування встановлено, що 30 квітня 2016 року о 01год. ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_11 прибули до господарської споруди, що розміщена за адресою АДРЕСА_2 , де маючи умисел на заволодіння мопедом марки Jmstar motors NATY, який належить ОСОБА_12 , проникли до господарської споруди, після чого, не маючи будь-якого права керувати чи володіти даним транспортним засобом, викотили мопед та зникли з місця скоєння злочину, завдавши своїми діями матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_12 .
Попередня правова кваліфікація даного правопорушення була визначена за ч.2 ст. 289КК України і дане правопорушення внесено до ЄРДР за №12016270210000887 від 30 квітня 2016 року.
Колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя правильно прийшов до висновку про те, що внесене клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, але не доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177КПК України і недоведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, ніж тримання під вартою.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1та 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Тому, врахувавши особу підозрюваного, слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Доводи, зазначені прокурором в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_9 раніше судимий та вчинив даний злочин в період іспитового строку, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до повідомлення Прилуцького міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Чернігівській області від 02.05.2016р. ОСОБА_9 був засуджений 24.04.2014р. Прилуцьким міськрайонним судом до 2р. 3м. позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, але іспитовий термін закінчився 24.04.2016р. Отже, на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 , у останнього судимість була вже погашена.
Також, доводи зазначені в апеляційній скарзі про те, що підозрюваний ОСОБА_9 перебуває на обліку в наркологічному диспансері є безпідставними, оскільки до суду підтверджуючих доказів надано не було.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, але сама лише тяжкість кримінального правопорушення, про яку зазначає прокурор, не може бути достатньою підставою для тримання під вартою ОСОБА_9 .
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи домашній арешт, дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, немає.
Але, всупереч вимогам ст. 196 КПК України слідчий суддя не зазначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу та на думку колегії суддів на підозрюваного ОСОБА_9 не достатньо покладено обов'язків, які зможуть забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного в повній мірі, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвали слідчого судді змінити та визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного ОСОБА_9 відповідних обов'язків.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_9 - змінити.
Застосувати щодо ОСОБА_9 домашній арешт в період з 20-00год. до 07-00год. наступної доби на строк до 01.07.2016р.
В порядку ст. 194 КПК України накласти на ОСОБА_9 і інші обов'язки:
1. Протягом дії даного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з'являтися за кожною вимогою слідчого, суду чи іншого органу державної влади.
2. Не відлучатися з м. Прилуки без дозволу слідчого прокурора, суду.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4