Провадження № 2/742/480/16
Єдиний унікальний № 742/3844/15-ц
06 травня 2016 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря Здоровець Т.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі - 18195,36 грн. та судові витрати у розмірі - 1218,00 грн. Позивач посилається на те, що згідно кредитного договору №б/н, укладеного 10.09.2007 року між ПАТ КБ „Приват Банк” та ОСОБА_2, останньому було видано кредит в розмірі 3400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, тому утворилася прострочена заборгованість по кредитному договору, яка станом на 30.06.2015 становить - 18195,36 грн., з них: заборгованість по кредиту - 3151,50 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 13939,32 грн., штраф відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) - 250,00 грн., штраф (процентна складова) - 854,54 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але направив письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, справу просить розглянути у відсутності представника банку.
Представник відповідача у суді позову не визнає, подав письмове заперечення суть якого зводиться до того, що спір між сторонами з приводу тих же підстав і предмету вже розглядався судом, коли банку у позові було відмовлено. Судами також було встановлено, що відповідач не отримував кредитну картку за кредитним договром б/н від 10.09.2007, грошових коштів не знімав, а відповідно і договірних зобов?язань щодо повернення кредиту у нього не виникало. Крім того, як на підставу для відмови у позові представник відповідача посилається на пропуск строків давності.
Дослідивши наявні у справі матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши та проаналізувавши доказии в їх сукупності суд приходить до такого висновку.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.05.2014 у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.09.2007, яка станом на 31.10.2013 становила 14178,14 грн. - було відмовлено, бо позивачем не доведено, що відповідач дійсно отримував кредитну картку і використовував її в своїх цілях, оскільки не надано доказів отримання відповідачем кредитної картки, банком не проводилося розслідування як за заявою відповідача про зняття коштів невідомою особою, так і за вимогою правоохоронних органів. Так, саме позивачем було знищено журнал отримання ОСОБА_2 платіжної (кредитної) картки, зняття коштів у м.Алушта, де за повідомленням відповідача він не був (а.с. 72-73).
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 01.07.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін як законне та обгрунтоване (а.с. 74).
По даній справі позивач звертається до відповідача з аналогічним позовом, але із збільшеною сумою заборгованості - 18195,36 грн., оскільки така розраховується вже станом на 30.06.2015 (а.с. 4-5).
Представник відповідача у суді в категоричній та однозначній формі запевняє в тому, що ОСОБА_2 не отримував кредитної картки, а тому жодних грошових коштів з неї, в тому числі, 21-22.08.2008 не знімав, а тим більше в м.Алушта, де він не був.
Як на доказ отримання відповідачем кредитної картки позивач посилається на заяву про укладення договору № б/н від 10.09.2007, де в графі «Кредитну картку та ПІН отримав» відповідач ОСОБА_2 проставив дату та підпис (а.с. 51). Також з повідомлення позивача строк дії картки становив до 31.05.2009 (а.с. ).
Приймаючи до уваги грунтовні заперечення сторони відповідача про отримання ОСОБА_2 кредитної картки, суд вважає одним з належних та допустимих доказів, який-би підтверджував фактичне отримання такої картки відповідачем - журнал видачі кредитних карток, який вже знищений позивачем.
Дані обставини вже досліджувалися як судами першої, так і апеляційної інстанцій.
Частиною 3 статті 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Оцінюючи наведене в сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем кредитної картки з якої він міг би зняти грошові кошти банку, а тому вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості є безпідставними, та в задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд не вбачає за доцільне вирішувати питання застосування строків позовної давності, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог за недоведеністю таких.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
Публічному акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк” у позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: О.Ільченко