Справа № 483/1658/15-ц
Провадження 2/483/26/2016
12 травня 2016 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Чаус Л.В.
при секретарі Шилінскас О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та зобов'язання знятися з реєстрації,
19 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона за договором дарування від 11 червня 2014 року набула право власності на житловий будинок, розташований по вул. Антоненко, 44 в м. Очакові Миколаївської області. В цьому будинку зареєстровані відповідачі, але не проживають за вказаною адресою та не сплачують комунальні послуги. Посилаючись на викладені обставини, просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком та зобов'язати їх знятися з реєстрації за вказаною адресою.
Ухвалою суду від 18 квітня 2016 року, за заявою представника позивачки, підтриманою останньою, позовні вимоги в частині визнання відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язання їх знятися з реєстрації за вказаною адресою, залишені без розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги про визнання відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язання їх знятися з реєстрації за вказаною адресою, підтримали у повному обсязі та просили про їх задоволення.
Так, позивачка ОСОБА_1А пояснила, що проживає в подарованому їй будинку, розташованому по вул. Антоненко, 44 в м. Очакові Миколаївської області разом з батьками та здійснює догляд за ними. Наявність реєстрації відповідачів в будинку створює перешкоди у користуванні належним їй майном. При цьому, відповідачі не є членами її сім'ї, ОСОБА_4 за вказаною адресою ніколи постійно не проживав, ОСОБА_3 проживала в будинку кілька місяців у 2013 році, а потім переїхала до свого співмешканця в квартиру АДРЕСА_1, де проживає по теперішній час.
Відповідачка ОСОБА_3, діючи в своїх інтересах та в інтересах відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що житловий будинок, розташований по вул. Антоненко, 44 в м. Очакові Миколаївської області, належав її батькові ОСОБА_8 і зі згоди останнього вона була зареєстрована за вказаною адресою у 2006 році. До 2013 року вона проживала в м. Києві, а в квітні 2013 року приїхала на постійне місце проживання до батьків в м. Очаків на вул. Антоненко, 44. В жовтні 2013 року на прохання знайомого переїхала в квартиру АДРЕСА_2, де проживає по теперішній час. Про те, що батько подарував належний йому житловий будинок її сестрі ОСОБА_1 їй стало відомо в серпні 2015 року і з цього часу вона в будинку не буває. У період з жовтня 2013 року по серпень 2015 року вона періодично проживала в будинку, допомагала батькам по господарству.
Її син ОСОБА_4 зареєстрований в будинку у 2008 році, постійно проживає в м. Києві, однак в період літніх канікул під час навчання, та в подальшому під час відпусток періодично проживав ІНФОРМАЦІЯ_1. Аналогічні пояснення надав відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні, яке відбулося 09 листопада 2015 року. Посилаючись на викладені обставини, відповідачка вважає, що вона та її син ОСОБА_4 не втратили право на користування житловим будинком, вони є членами сім'ї ОСОБА_1, і оскільки не мають іншого житла, в якому можлива їх реєстрація, просила в задоволенні позову відмовити.
Представники третіх осіб - виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області та органу опіки та піклування виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, та відповідачки, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.
Позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок № 44, розташований по вул. Антоненко в м. Очакові Миколаївської області, що підтверджується копією договору дарування житлового будинку від 11 червня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Очаківської нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 380 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 червня 2014 року № 22840561. Дарувальником за даним договором виступив ОСОБА_8 (а.с. 10-13).
У вказаному будинку зареєстровані, крім інших осіб, відповідачі ОСОБА_3 - з 15 листопада 2006 року, ОСОБА_4 - 17 січня 2008 року (а.с. 15-16, 29-32).
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 підтвердив, що дійсно з його згоди дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані в належному йому житловому будинку по вул. Антоненко, 44 в м. Очакові, однак ніколи в ньому не проживали, оскільки постійне місце їх проживання було в м. Києві. Так, ОСОБА_4 приїжджав інколи на канікули, а ОСОБА_3 приїхала у 2013 році і кілька місяців проживала у них, оскільки хворіла і вони допомагали їй в лікуванні. У цьому ж році переїхала на постійне місце проживання на ІНФОРМАЦІЯ_2. Особисті речі відповідачів в будинку відсутні. У 2014 році він подарував будинок дочці ОСОБА_1, яка надає постійну матеріальну допомогу йому та дружині та піклується про них.
Аналогічні показання надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є сусідами та підтвердили, що ОСОБА_4 в будинку ніколи постійно не проживав, а ОСОБА_3 проживала кілька місяців у 2013 році.
Таким чином, судом встановлено, що будинок № 44 по вул. Антоненко в м. Очакові Миколаївської області ніколи не був місцем постійного проживання для ОСОБА_4, а ОСОБА_3 проживала в ньому лише кілька місяців у 2013 році.
Також судом встановлено, що договір користування житловим будинком між ОСОБА_1 та відповідачами не укладався та плата за користування житлом не сплачується.
Згідно положень ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник жилого будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, членів свої, інших осіб і вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача жилого приміщення у будинку, що належить громадянину, за першим зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1 ст. 71 цього Кодексу, відповідно до якої при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, згідно зі статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведеність позову є підставою для відмови в його задоволенні.
Суд вважає встановленим факт не проживання відповідачів за місцем реєстрації понад шість місяців без поважних причин. Суду не надано доказів, які б свідчили про поважність причин не проживання відповідачів за вказаною адресою.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України у справі № 6-158цс14 від 05 листопада 2014 року, який відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для суду при застосуванні вищевказаних норм права.
Таким чином, припинення права власності на будинок дарувальника ОСОБА_8 є підставою для припинення права користування цим будинком членів його сім'ї.
Відповідачкою не надано суду доказів того, що вона та ОСОБА_4 є членами сім'ї нового власника будинку - ОСОБА_11
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відповідачів такими що втратили право користування житлом та зобов'язання знятися з реєстрації є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути на користь позивачки витрати на сплату судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп., що підтверджені документально.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та зобов'язання знятися з реєстрації, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим будинком №44, розташованим по вул. Антоненка в м.Очакові Миколаївської області та зобов'язати їх знятися з реєстрації за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_5 та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору по 121 (сто двадцять одній) грн. 80 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: