Дата документу Справа №
Є.у.№334/10445/15
Провадження №22-ц/778/2430/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лихосенко М.О.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
11 травня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Сапун О.А.,
суддів: Краснокутської О.М.
Пільщик Л.В.,
за участю секретаря: Евальд Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Запорізької обласної дирекції, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,-
08 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укргазбанк» в особі Запорізької обласної дирекції, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права. Просив скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2016 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Від представника відповідача ОСОБА_4 за довіреністю - ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення розгляду справи по причині неможливості його явки у судове засідання апеляційного суду на 11 травня 2016 року.
Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
За змістом статті 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
За апеляційною скаргою ОСОБА_3 апеляційне провадження відкрито 20 квітня 2016 року, справа призначена до слухання на 11 травня 2016 року ( а. с. 65-67 ).
Встановлений статтею 303-1 ЦПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції закінчився.
ОСОБА_4 не скористалася своїм правом особистої участі при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3, у судове засідання апеляційного суду Запорізької області не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином 30 квітня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не сповістила.
Крім того, з доданої до заяви про відкладення розгляду справи ксерокопії довіреності вбачається, що 15 червня 2015 року ОСОБА_4 видала довіреність, якою уповноважила бути її представниками та представляти її інтереси не тільки ОСОБА_5, а і ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( а. с. 39 ).
Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 3 статті 27 ЦПК України, згідно яких особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати проце6суальні обов'язки, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, предмету апеляційного перегляду, керуючись частиною 2 статті 305 ЦПК України, колегія суддів відхилила клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 і визнала можливим здійснити перевірку ухвали суду в апеляційному порядку за наявними матеріалами.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_9, заперечення представника ПАТ «Укргазбанк» за довіреністю - Щербаки Р.Ю., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, та відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду на підставі статті 207 ЦПК України, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали зазначив, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Однак, з таким висновком суду погодитися неможна, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.
Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.
Статтею 207 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду. Відповідно пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви за повторної неявки позивача у судове засідання, суд першої інстанції залишив поза увагою, що за нормами закону, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у разі належним чином повідомленого позивача про судові засідання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2015 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_3, попереднє судове засідання призначене на 02 лютого 2016 року, про що сторони були повідомлені належним чином ( а. с. 1-5,29 ).
Судове засідання 02 лютого 2016 року не відбулося, слухання справи відкладено на 15 березня 2015 року ( а. с. 30 ).
Разом з тим, у справі відсутні розписки, повідомлення, інші матеріали, з яких можливо зробити висновок, що ОСОБА_3 або його представник належним чином повідомлявся судом про судове засідання, призначене на 15 березня 2016 року ( а. с. 31,34,35 ).
З реєстру на відправлення Ленінським районним судом м. Запоріжжя рекомендованої пошти за 29 лютого 2016 року вбачається, що тільки на адресу ОСОБА_4 надсилалася кореспонденція ( а. с. 32-33 ).
Заява представника ОСОБА_9 про відкладення розгляду справи, на яку посилався суд, не можна прийняти до уваги, оскільки за її змістом ОСОБА_9 просить відкласти розгляд справи, яка призначена на 15 лютого 2016 року ( а. с. 36 ).
В силу часини 3 статті 169, пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка позивача незалежно від причин неявки і лише за умови, що від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Викладені обставини не дають підстав визнати, що суд обґрунтовано та у відповідності до статті 207 ЦПК України залишив позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду.
Таким чином, ухвалу суду не можна визнати законною, обґрунтованою, її на підставі статті 311 ЦПК України слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307,311 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2016 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: