Справа№311/1031/16-ц
Провадження№ 2/311/540/2016
16.05.2016
16 травня 2016 року місто Василівка
Василівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кочевої І.В.
при секретарі Гончаровій К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,-
Позивачка, в особі свого представника за довіреністю - ОСОБА_3, звернулася до суду з вказаним позовом та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4, який помер 21 березня 2002 року, на житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Верхня Криниця, вул.Степна,7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, яка прийняла спадщину, але не може оформити спадщину в нотаріальній конторі у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, суду надано заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача - Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області у судове засідання не з'явився, суду надано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 також суду надала заяву про визнання позовних вимог та про розгляд справи без її участі, у судове засідання не з'явилася.
Представником третьої особи також надано суду заяву про розгляд справи без участі представника та про відсутність заперечень проти позову.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі осіб, що не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Ст. 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 08 грудня 1965 року, що підтверджено свідоцтвом про одруження та паспортом позивачки, копії яких є у справі (а.с.6-8). Чоловік позивачки - ОСОБА_4 помер 21 березня 2002 року у с.Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.9).
Відповідно до повідомлення Василівської державної нотаріальної контори та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 181\2015, копія якої надана суду нотаріальною конторою. Зі спадкової справи видно, що позивачка вчасно та належним чином прийняла спадщину, подавши про це заяву нотаріусу, до складу спадкової маси, як зазначено в заяві спадкоємиці входить вказаний вище житловий будинок. Інша спадкоємиця - дочка померлого, про яку вказувала в заяві про прийняття спадщини позивачка нотаріусу - ОСОБА_2, яка є відповідачем
по цій справі, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася. У письмовій заяві, адресованій суду, ОСОБА_2 зазначила, що вона повністю визнає позовні вимоги.
З довідок Верхньокриничанської сільської ради вбачається, що за по господарськими книгами Лугівської сільської ради: №14 особовий рахунок №1864 власником житлового будинку за адресою: с.Верхня Криниця, вул.Степна,7 за період з 1974 по 1975 роки був ОСОБА_6, а в період з 1975 - 1992 роки - ОСОБА_4; з 1992 року ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав у будинку по вул.Степна,7 в с.Верхня Криниця Василівського району Запорізької області по день своєї смерті.
Відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку від 18 серпня 1975 року ОСОБА_4 купив у ОСОБА_6 жилий будинок у с.Верхня Криниця площею 38 кв.м., який належав продавцю на підставі запису в по господарській книзі Лугівської сільської ради. Договір був посвідчений нотаріально виконкомом Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області, завірений печаткою сільської ради, проте не містить відмітки про державну реєстрацію права власності покупця на житловий будинок.
Відповідно до технічного паспорта на будинок він збудований в 1970 році. А будівництво господарських будівель і споруд велося в період часу 1970-1980 роки.
Також у судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 1990 року виконкомом Василівської районної ради Запорізької області було прийняте рішення №196 «Про реєстрацію житлового фонду», відповідно до якого виконком Василівської районної ради зобов'язав сільські ради, які знаходились на території Василівського району, в тому числі і Лугівську сільську раду (на території якої на той час знаходилося с.Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, де на тепер є Верхньокриничанська сільська рада), оформити право власності на житлові будинки, що заходяться на території сільських рад Василівського району Запорізької області у відповідності з подвірними списками, згідно додатків по кожній сільській раді; видати громадянам ОСОБА_7 про право власності та реєстраційні ОСОБА_7 на житлові будинки громадян.
Відповідно до архівного витягу з вказаного рішення за ОСОБА_4 було визнано право власності на житловий будинок по вул.Степна,7 в с.Верхня Криниця Василівського району Запорізької області. Однак за життя спадкодавця ОСОБА_4 правовстановлюючих документів про право власності оформлено не було, державної реєстрації його права власності не було здійснено, що на теперішній час є перешкодою для позивачки в оформленні спадщини в нотаріальній конторі, що підтверджено постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок від 11 грудня 2015 року.
На час завершення будівництва спірного житлового будинку та господарських споруд, був чинним ЦК України 1963 року, яким регулювалися правовідносини щодо виникнення права власності на будинок.
Відповідно до ст. 100 цього Кодексу в особистій власності громадян міг бути жилий будинок.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 року зі змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» - право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Таким чином, зважаючи на фактичну купівлю житлового будинку спадкодавцем, реєстрацію вказаного житлового будинку за померлим на теперішній час ОСОБА_4 за його життя - у виконкомі сільської ради та визнання за ним права власності на вказаний будинок рішенням виконкому Василівської районної ради, спадкодавець мав вказаний будинок на праві особистої власності, відповідно до діючої на той час ст.13 Конституції СРСР.
Згідно ст. 6 п. 6.1. п. п. «а» Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, оформлення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з
видачею ОСОБА_7 про право власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети, та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Таким чином, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання належності майна попередньому власнику або наступних власників повинні вирішуватися в судовому порядку.
Враховуючи, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті чоловіка, відповідно до ст.ст.1216-1222, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України (ред.2003.) , звернулася вчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено копією спадкової справи після смерті спадкодавця, первинна реєстрація об'єкту нерухомого майна за померлим не проводилася, хоча є рішення про визнання права власності на будинок за ним, правовстановлюючі документи, необхідні для оформлення спадщини в нотаріальній конторі на будинок відсутні, така можливість втрачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування на житловий будинок обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись до ст.100 ЦК України (ред.1963р.), п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (ред.2003 р.), до ст.ст.1216-1222, 1233-1236, 1252 ЦК України (ред.2003.) ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4, який помер 21 березня 2002 року, на житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Верхня Криниця, вул.Степна,7, а саме: житловий будинок - А, літню кухню - Б, сарай - В, гараж - Г, сарай - Д, сарай - Є, огорожу - №1, водогін - №2, колодязь - №3.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засідання - протягом того ж строку з дня отримання копрії рішення.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_8