Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54, 29000, (0382) 61-64-57
5 жовтня 2010 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого-судді Слободяна В.С.
при секретарі Царук Г.Д.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зміну формулювання причин та дати звільнення з роботи, стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплат належних коштів, вихідної допомоги та моральної шкоди,
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зміну формулювання причин та дати звільнення з роботи зі звільнення за прогул без поважних на те причин (ст. 40 п.4 КЗпП України) з 5.11.2009 року на звільнення за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю (ст. 38 ч. 3 КзпП України) з 29 жовтня 2009 року; стягнення середнього заробітку за час затримки виплат належних в день звільнення з роботи коштів, вихідної допомоги та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.06.2009 року його поновлено на роботі на посаді інженера з нагляду за будівництвом управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву". Цим рішенням суду встановлено ряд порушень трудового законодавства, яке допустив відповідач. Зазначене рішення суду виконано тільки 29.10.2009 року і в цей же день він подав заяву про звільнення його з роботи на підставі ст. 38 ч. 3 КЗпП України. Проте відповідач 5.11.2009 року виніс наказ, яким звільнив його з роботи за прогул. Внаслідок такого запису в трудовій книжці він позивач не взмозі влаштуватись на роботу та вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.
Після неодноразової зміни, доповнення та уточнення позовних вимог в судовому засідання позивач та його представники просять змінити формулювання причин та дати звільнення з роботи зі звільнення за прогул без поважних на те причин (ст. 40 п.4 КЗпП України) з 5.11.2009 року на звільнення за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю (ст. 38 ч. 3 КзпП України) з 29 жовтня 2009 року; стягнути з управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь позивача : 3287 грн. 81 коп. недоплаченої компенсації за невикористану відпустку, 12708 грн. 69 коп. вихідної допомоги, 47500 грн. 38 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 5000 грн. моральної шкоди.
Представники відповідача проти позову заперечують.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на посаді інженера з нагляду за будівництвом. Наказом №158 від 1.12.2008 року його звільнено з роботи на підставі п.п. 3,4 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та прогул без поважних причин.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.06.2009 року визнано незаконними накази № 131-к від 21.10.2008 року, № 156-к від 28.11.2008 року про оголошення ОСОБА_1 догани, та наказ № 158 від 1.12.2008 року про його звільнення з роботи. ОСОБА_1 поновлено на роботі та визнано незаконним зменшення йому заробітної плати за листопад 2008 року.
На виконання цього рішення суду наказом №150 від 17.08.2009 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді інженера з нагляду за будівництвом, проте фактично дане рішення було виконано та позивача допущено до роботи тільки 29.10.2009 року.
Дані факти підтверджуються трудовою книжкою, наказами № 131-к від 21.10.2008 року, № 156-к від 28.11.2008 року, №158 від 1.12.2008 року, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.06.2009 року, наказом №150 від 17.08.2009 року, актом державного виконавця відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 29.10.2009 року, постановою про закінчення виконавчого провадження від 3.11.2009 року і ніким не оспорюються.
В день його фактичного поновлення на роботі, а саме 29.10.2009 року ОСОБА_1 подав відповідачу заяву про звільнення з роботи з 29.10.2009 року на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, що підтверджується заявою та повідомленням - розпискою про її вручення начальнику відділку маркетингу управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" цього ж дня о 15 год. 50 хв.
Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням , якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного договору.
Проте, з вираховуванням того, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.06.2009 року встановлені порушення управлінням житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" законодавства про працю, відповідач в порушення зазначеної норми не звільнив позивача з роботи з 29.10.2009 року, а склав акти про його відсутність на роботі 30.10.2009 року, 2,3,4 листопада 2009 року та наказом №215-к від 5.11.2009 року незаконно звільнив його з роботи за прогул без поважних причин з 5.11.2009 року ( ст. 40 п.4 КЗпП України).
Таким чином, формулювання причин та дати звільнення ОСОБА_1 з роботи підлягає зміні зі звільнення за прогул без поважних на те причин (ст. 40 п.4 КЗпП України) з 5.11.2009 року на звільнення за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю (ст. 38 ч. 3 КзпП України) з 29 жовтня 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.
6.11.2009 року відповідач виплатив позивачу 6643 грн. 73 коп. належних йому коштів в тому числі і 1795 грн. 66 коп. компенсації за 36 календарних днів невикористаної відпустки.
Разом з тим нарахування заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 проведено із зменшеної заробітної плати, яке рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.06.2009 року визнано незаконним.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.03.2010 року з управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 стягнуто 11803 грн. 16 коп. заборгованості по заробітній платі і вказані кошти виплачені позивачу 6.04.2010 року, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.03.2010 року та платіжним дорученням №941 від 6.04.2010 року.
Недоплачена ж компенсація за 36 днів невикористаної відпустки в сумі 3287 грн. 81 коп. (4236 грн. 23 коп. : 30 днів х 36 днів - 1795 грн. 66 коп.) не виплачена позивачу до цього часу.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Оскільки спір щодо стягнення належних в день звільнення з роботи коштів вирішено на користь ОСОБА_1 і частина цих коштів, а саме компенсація за невикористану відпустку йому невиплачена до цього часу, то з відповідача на його користь слід стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме за 342 дні (з 29.10.2009 року по 5.10.2010 року включно), що становить 47500 грн. 38 коп. ((4236, 23 грн. +4236,23 грн.) : 61 день х 342 дні = 47500, 38 грн.).
Крім того, відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38, 39 КЗпП України) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Таким чином позивачу повинна буди виплачена і вихідна допомога в сумі 12708 грн. 69 коп. ( 4236,23 грн. х 3).
Внаслідок неправильного формулювання звільнення з роботи позивач терпить моральні страждання. Він тривалий час не взмозі працевлаштуватись та вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Розмір заподіяної йому моральної шкоди суд визначає в 500 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 212 -215, 10, 60, 88 ЦПК України, ст. ст. 38, 40, 44, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України,
Позов задовольнити частково.
Формулювання причин та дату звільнення ОСОБА_1 з роботи змінити і вважати його звільненим з роботи з посади інженера з нагляду за будівництвом управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з 29 жовтня 2009 року за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю (ст. 38 ч. 3 КзпП України).
Стягнути з управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 : 3287 грн. 81 коп. недоплаченої компенсації за невикористану відпустку, 12708 грн. 69 коп. вихідної допомоги, 47500 грн. 38 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн. моральної шкоди, а всього 63996 грн. 88 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з управління житлового будівництва державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь держави судовий збір в сумі 639 грн. 97 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою у відсутності якої проголошено рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя