Справа № 199/13473/13-к
(1-кп/199/190/16)
іменем України
13 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представників потерпілого ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7
ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9
ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12012040630000379 за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянську, Запорізької області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, та
ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України,
Прокурором до суду поданий обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012040630000379 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України.
Зміст обвинувального акту прокурором неодноразово змінювався і остаточна редакція обвинувачення викладена в обвинувальному акті від 27 липня 2015 року.
При проведенні підготовчого судового засідання встановлено, що зміст обвинувального акту не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Приписи п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо зазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення підлягають застосуванню з урахуванням положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, за якими у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, виклад фактичних кримінального правопорушення має містити зазначення, в тому числі, часу, місця, способу вчення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також мотив і мету вчинення кримінального правопорушення.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є ідентичним. Зокрема, в обвинувальному акті прокурором зазначено, що в період часу з листопаду 2002 р. до 31 липня 2008 р. ОСОБА_9 працюючи на посаді плавильника-розливальника виробничого цеху ЧНППФ «Сітон» де займався саме виготовленням та виливанням чавунного посуду та знав технологію виготовлення, де також в період часу з листопада 2000 року до січня 2012 року працювала ОСОБА_10 на посаді начальника виробничого відділу, начальника відділу збуту ЧНППФ «Сітон» та мала доступ до технології виробництва, клієнтської бази. Відповідно до угоди «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 22.11.2006 року між керівником ЧНППФ «Сітон» ОСОБА_4 та співробітником підприємства ОСОБА_9 на останнього покладено обов'язок нерозголошення комерційної таємниці в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства. В 2011 році у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 які працювали на ЧНППФ «Сітон» виник злочинний намір спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 році на чавунний посуд власником якого є ОСОБА_4 . 27.04.2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру з корисливих спонукань працюючи на ЧНППФ «Сітон» достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006р. на чавунній посуд власником якого є ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрували ТОВ «ПП «Берліка» основним видом діяльності якого в тому числі є лиття чавуну а також виготовлення інших готових металевих виробів а також відповідно до договору оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 з корисливих мотивів, будучи посадовими особами ТОВ ПП «Берліка» з використанням комерційної таємниці організували виробництво чавунної продукції в порушення патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006року на чавунній посуд. Після чого ОСОБА_10 працюючи в посаді начальника відділу збуту ТOB «ПП Берліка» при здійсненні підприємницької діяльності, достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006р. на чавунний посуд, здійснила реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних з дерев'яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць на загальну суму 12757,50 гривень чим порушила і авторське право ЧНППФ «Сітон» в особі директора ОСОБА_13 , яке захищається Цивільним та Господарськими кодексами України, а також Законом України «Про охорону прав на винахід на корисні моделі та інше». Згідно висновку судової-експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03.03.2015 року у двох жаровнях чавунних, у двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014, Осмотр по проспекту Правды, 35 А Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на зворотній стороні: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по проспекту Правды, 35 А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска», у одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев'яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 26.06.2012 року (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области») використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року. Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 28.01.2013 № 70/38-60 проведено на підставі вилучених бухгалтерських документів у ТОВ «ТНП. КОМ» ТОВ ПП «Берліка» було виготовлено та постановлено для реалізації ТОВ «ТНП. КОМ» 2550 одиниць продукції, а саме 1425 одиниць виробів (жаровня чавунна) та 1125 одиниць виробів (сковорода чавунна гриль) в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 130/74 від 15.11.2006 року. Розмір матеріальної шкоди що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 130/74 від 15.11.2006 року становить 289 062,50 грн. Після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006 р. на чавунний посуд, продовжуючи вчиняти злочин використовуючи вищезазначений патент продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію В ПП «Берліка». 19.11.2012 року у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юнатів 7 відповідно до постанови Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено 170 одиниць (жаровня чавунна) та 377 одиниць (сковорода чавунна) виробництва ТОВ ПП «Берліка». Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 23.01.2013 № 70/38-61 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 130/74 від 15.11.2006 року у 170 виробах що були вилучені 19.11.2012 року в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юнатів 7 становить 19 833,33 грн. На підставі вищевикладеного в результаті протиправних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_4 спричинено майновий збиток на загальну суму 308895,33 грн.
При цьому, в обвинувальному акті не зазначено час та місце здійснення ОСОБА_10 реалізації до ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних з деревинною ручкою у кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць.
Крім цього, як зазначено судом, обвинувальний акт містить посилання на те, що ТОВ ПП «Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП. КОМ» 2550 одиниць продукції (1425 жаровень чавунних та 1125 сковорід чавунних гриль) в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року. Однак, зі змісту обвинувального акту неможливо зробити висновок про те, якими саме особами (особою) була здійснена поставка для реалізації зазначених чавунних виробів, та на зазначено час вчинення зазначених дій.
Також, обвинувальний акт містить посилання на те, що після цього ОСОБА_10 разом зі ОСОБА_9 продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію ТОВ ПП «Берліка». При цьому, обвинувальний акт не містить зазначення часу та обсягу реалізації чавунних виробів, в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.
Окрім наведеного, за змістом обвинувального акту, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , реєструючи ТОВ ПП «Берліка», діяли за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення щодо ОСОБА_9 містить опис здійснення ОСОБА_10 реалізації до ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних з деревинною ручкою у кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць. Однак зі змісту обвинувального акту неможливо зробити однозначний висновок про те, чи вчиняла ОСОБА_10 зазначені діяння за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_9 , чи її дії виходили за межі їх єдиного наміру.
Також, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містить зазначення мети діянь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Суд враховує, що як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_9 обвинувачуються в умисному розголошенні комерційної таємниці, однак обвинувальний акт не містить зазначення того, яка саме комерційна таємниця була розголошена та обставини її розголошення (час, місце, спосіб тощо).
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що час вчинення кримінального правопорушення - умисного розголошення комерційної таємниці, має суттєве значення, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року № 4025-VI (набрав чинності 19 січня 2012 року, а в обвинувальному акті описуються події з 27 квітня 2011 року по 19 листопада 2012 року) була посилена відповідальність за вчинення злочинів, передбачених ст. 232 КК України.
Таким чином, обвинувальний акт в частині викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Щодо вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині зазначення в обвинувальному акті правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, суд враховує, що за обвинувальним актом умисні дії як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_10 , які виразились у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника якій ця інформація відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності а також незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 232, ч. 2 ст. 177 КК України.
Верховний Суд України у своїй постанові № 5-33кс12 від 31 січня 2013 року зазначив, що правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об'єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченими кримінально-правовою нормою.
Основоположні засади кваліфікації кримінального правопорушення при складенні обвинувального акту прокурором було порушено, оскільки з обвинувального акту (як викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання обвинувачення) неможливо зробити висновок про те, які саме діяння ОСОБА_10 та ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 2 ст. 177 КК України, а які за ст. 232 КК України.
Таким чином, обвинувальний акт в частині зазначення в обвинувальному акті правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення також не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Крім цього, згідно п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
В обвинувальному акті потерпілим зазначений ОСОБА_4 , повні анкетні дані якого викладені у відповідному розділі обвинувального акту.
При цьому, формулювання обвинувачення як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_10 містить посилання на те, що ОСОБА_10 , працюючи на посаді начальника відділу збуту ТОВ «ПП Берліка» здійснила реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних з дерев'яною ручкою у кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць, чим порушила авторське право ЧНППФ «Сітон».
Одночасно обвинувальний акт містить зазначення того, що власником патенту на промисловий зразок № 130074 від 15 листопада 2006 року (неправомірним використанням всіх ознак промислового зразку за яким було заподіяно матеріальну шкоду) є ОСОБА_4 і не містить зазначення того, яке відношення до вказаного патенту має ЧНППФ «Сітон».
Наведені істотні недоліки обвинувального акту в своїй сукупності перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі такого обвинувального акту, оскільки неконкретизованість та незрозумілість обвинувачення перешкоджає суду визначити межі судового розгляду (ст. 337 КПК України), а обвинуваченим реалізувати своє право на захист (п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України).
У суду відсутні підстави для висновку про те, що такі недоліки будуть усунені прокурором під час судового розгляду в порядку ст. 338 КПК України, оскільки під час розгляду кримінального провадження іншим складом суду вказані недоліки прокурором усунені не були.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення … повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Головуючим поставлене на обговорення питання щодо можливості повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_10 просить обвинувальний акт повернути прокурору, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Решта учасників підготовчого судового засідання вважають що обвинувальний акт відповідає вимогам закону і підстави для його повернення прокурору відсутні.
З урахуванням думки учасників розгляду, суд дійшов висновку про те, що за сукупності наведених істотних недоліків обвинувального акту останній підлягаєповерненню прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК України.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012040630000379 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, та ОСОБА_12 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, повернути прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий:
13.05.2016