11 травня 2016 року К/800/5995/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т., розглянувши заяву Запорізької митниці ДФС про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 р. у справі № 808/3466/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2016 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 р. у справі № 808/3466/15 на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
10 травня 2016 р. Запорізька митниця ДФС звернулась до суду із заявою про повернення судового збору в сумі 306,94 грн., сплаченого за подачу зазначеної вище касаційної скарги.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен дати оцінку доводам касаційної скарги, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Разом із тим, за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 листопада 2014 року та від 16 червня 2015 року (справи №№ 6-138цс14, № 21-619а14 відповідно).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Запорізької митниці ДФС про повернення судового збору.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Запорізькій митниці ДФС у задоволенні заяви про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 р. у справі № 808/3466/15.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України Л.Т. Черпіцька