"18" квітня 2016 р. м. Київ К/800/65609/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач)
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року
у справі № 821/4611/13-а
за позовом Приватного підприємства «Полінуур»
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство «Полінуур» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо проведення зустрічних звірок та складання актів від 13.08.2013 року № 1445/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за березень - квітень 2013 року», від 22.10.2013 року № 1497/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за травень - серпень 2013 року». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного правління Міндоходів у Херсонській області, які полягають в зміні в електронній базі даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Полінуур» в березні - серпні 2013 року, на підставі актів Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13.08.2013 року № 1445/21-03-22-05/38481188 та від 22.10.2013 року № 1497/21-03-22-05/38481188. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі актів від 13.08.2013 року № 1445/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за березень - квітень 2013 року», від 22.10.2013 року № 1497/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за травень - серпень 2013 року». В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом складено акт від 13.08.2013 року № 1445/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за березень - квітень 2013 року» та від 22.10.2013 року № 1497/21-03-22-05/38481188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за травень - серпень 2013 року».
За висновками відповідних актів неможливо, зокрема, підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні ПП «Полінуур» товарів (послуг) у контрагентів постачальників та продажу цих товарів (послуг) контрагентам покупцям у березні-квітні 2013 року та у травні-серпні 2013 року.
Податковим органом проведено коригування показників податкових зобов'язань позивача на підставі складених актів.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що податковим органом була порушена процедура проведення зустрічних звірок, а акти не відповідають вимогам чинного законодавства, так як викладені в ньому висновки ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. А тому, дії податкового органу по виключенню з електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань є протиправними.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.
Внесена до ІС «Податковий блок» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 17 листопада 2015 року (справа 21-1852а15).
З огляду на викладене, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у актах про неможливість проведення зустрічних звірок, щодо змісту господарських операцій позивача та його контрагентів. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків.
Крім того, складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить про факт її непроведення.
Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа в частині задоволених позовних вимог підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
В іншій частині сторони із судовими рішеннями погодилися та їх не оскаржували.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 821/4611/13-а в частині задоволення позову скасувати, а справу у відповідній частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 821/4611/13-а залишити без змін.
Ухвала в частині направлення справи на новий розгляд набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
В частині залишення судових рішень без змін ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук