10 травня 2016 року м. Київ К/800/5339/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до прокуратури Хмельницької області в якому просив: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому надбавку за роботу пов'язану з допуском та доступом до державної таємниці в розмірі 20 відсотків посадового окладу за 1997-2001 роки з одночасним здійснення індексації заробітної плати і відрахуванням відповідних обов'язкових платежів; зобов'язати відповідача включити у довідку про перерахунок пенсії виплати за роботу пов'язану з допуском та доступом до державної таємниці.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що дії відповідача не узгоджуються з вимогами законодавства і порушують його права, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 2 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і скаржник не порушував питання про поновлення цього строку, а також з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржнику, встановлено строк у тридцять днів з моменту отримання ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснено, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 25 березня 2016 року, у якій вказані поважні причини пропуску строку касаційного оскарження і усунуто недоліки касаційної скарги.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.
За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили постанова суду, прийнята в аналогічному спорі.
Такі висновки судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди порушили норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України М.І. Мойсюк